Чим вищий ієрархічний рівень, тим більше обсяг та комплексність виконуваних функцій, відповідальність, частка стратегічних рішень та доступ до інформації. Одночасно зростають і вимоги до кваліфікації та особиста свобода в управлінні.
Таким чином утворюється чотири основні рівня управління: вищий, верхній середній, нижчий середній та низовий. Типовими посадами керівників середньої ланки управління є: завідувач відділу (у бізнесі), декан (у коледжі), керуючий збутом у регіоні чи країні і директор філії.
Інституційний рівень – управління вищої ланки; Управлінський рівень – управління середньої ланки; Технічний рівень – управління нижчої ланки.
Деяким керівникам доводиться витрачати час на координування роботи інших керівників, які також координують роботу керівників. Таке вертикальне розгортання поділу праці в результаті утворює рівні управління.