У пропозиції прислівника найчастіше виконують функцію обставини, Рідше – визначення або присудка.
У пропозиції прислівник зазвичай буває обставиною. В рідких випадках прислівник може примикати до іменника: біг наввипередки (іменник має значення дії), яйце некруто, кава по-варшавськи. У цих випадках прислівник постає як неузгоджене визначення.
вище – прислівник відноситься до дієслова, позначає ознаку дії та у реченні є обставиною. Саме таку синтаксичну роль виконують прислівники, які залежать від дієслів, прикметників чи інших прислівників.
adverbium) – незмінна самостійна частина мови, що означає ознаку дії, якості, іншої ознаки чи предмета. Слова цього класу відповідають питання «де?», «коли?», «куди?», «звідки?», «чому?», «навіщо?», «як?» і найчастіше відносяться до дієсловів та позначають ознаку дії.