Історичною заслугою арабів є те, що вони, перейнявши досягнення науки античного часу, розвинули її далі і передали народам Заходу, ставши таким чином ніби мостом між античністю та сучасною цивілізацією.. Твори Евкліда, Архімеда та Птолемея стали відомі Західній Європі завдяки арабам.
Найбільших успіхів було досягнуто в астрономії, математиці, хімії та медицині. Продовжувався тут і розвиток прогресивної лінії арабською філософії [аль-Фарабі, близько 870 – близько 950; Ібн Сіна (Авіценна), 980-1037], представлене працями Ібн Рушда (Аверроеса, 1126-1198).
Широко відомий університетам та медичним установам по всьому світу була праця Ібн-Сіни "Канон лікарської науки". Також араби поширили у європейців різні предмети із заліза, сталі, шкіри, стали вирощувати коноплі, рис, тростинний цукор.
У 13 столітті, за 300 років до Вільяма Гарвея (William Harvey), мусульманський лікар Ібн Нафіс (Ibn Nafis) описав процес кровообігу. Мусульманські лікарі винайшли анестетики та порожню голку для екстракції катаракти. Вітряний млин араби винайшли в 634 році і використовували для перемелювання кукурудзи та постачання води.