Але все ж бірюк – славний малий, тому що насправді він добра і чуйна людина. Згадаймо епізод наприкінці оповідання, коли бирюк ловить порушника, який краде ліс. Зрештою селянина відпущено і не віддано пану для покарання, бо бирюк увійшов до його становища, пошкодував.
Бірюк – Вовк, зазвичай вовк-одинак, переносно так називають нелюдимої людини, пустельника. Етимологія: власне російське від тюрк. борю «вовк-одинак» < ін.
У його оповіданні видно співчуття до Бірюку з опису його життя, зовнішності, мови. До чоловіка автор також відноситься з розумінням, він його шкодує, називаючи такими словами, як "нещасний", "бідняк". До пана чи оповідача у автора також гарне ставлення, адже сам Бірюк З повагою відноситься до нього.
Бірюк ловить браконьєра Він прискорив крок і незабаром побачив зрубане дерево, біля якого лісник пов'язував руки браконьєру: той зрубав дерево без дозволу пана. Браконьєр – бідний мужик у лахмітті, з довгою розпатланою бородою. Мисливець сказав, що заплатить за дерево і попросив відпустити нещасного.