Слово «плаха» аналізується як лінгвістична одиниця, що має «план вираження» та «план змісту». Пряме та переносне значення слова породжує естетичний та експресивний ефект художнього твори, роблячи його образним та виразним.
Плаха — це глибокий символічний образ, і навіть сам Айтматов пропонував різні трактування: Кожна людина щодня стає учасником боротьби — із собою, з іншими людьми чи цілим суспільством. Регулярно він змушений відстоювати свої принципи та переконання, захищатися, робити моральний вибір. Це і є його плаха.
«Пла́ха» – Роман радянського письменника Чингіза Айтматова, опублікований вперше в 1986 в журналі «Новий світ». Роман розповідає про долі двох людей — Авдія Каллістратова та Бостона Уркунчієва, долі яких пов'язані з образом вовчиці Акбари, яка сполучає ниткою книги.