Кулак – це одне з перших понять, що спадає на думку, коли ми думаємо про російську народну культуру. Це слово має глибоке історичне коріння і символізує силу та єднання народу.

Якщо вас колись цікавила історія цього слова та його походження, то ви потрапили за адресою. Кулаки, більш відомі як кулаківці, були членами селянської громади, які охороняли своє майно від різних загроз та захищали свої права та інтереси.

Таку назву вони отримали у зв'язку з тим, що вони мали сильні кулаки, які служили їм як зброя, коли була потрібна самооборона. Вони були готові боротися до кінця, щоб зберегти свої землі та свою свободу від зовнішніх ворогів.


НазваПояснення
КулакКулак – це закрита рука, в якій пальці стискаються довкола великого пальця.
НазваСлово "кулак" походить від дієслова "кулаком" – стискати в кулак. Це означає готовність використовувати закриту руку з метою самозахисту чи агресії.
ІсторіяУ Росії назва "кулак" має історичне коріння. У XVIII-XIX століттях селяни-кріпаки користувалися цим методом захисту від хлиста та інших знарядь примусу.
ЗастосуванняВираз "кулаком" використовувався у контексті фізичної сили, а й як символ солідарності та єдності трудящих.

Кого раніше називали кулаками?

У 1920-х роках поняття "кулак" визначалося чітко: селянин, який використовує в господарстві найману працю. У ході колективізації питання, кого вважати кулаком, було повністю віддано на відкуп місцевій владі.

Коли з'явився кулак?

Походження терміна та його значення у дореволюційній Росії Слово «кулатчики» згадується в XVII столітті у грамоті царя Олексія Михайловича. У словниках ХІХ століття слово «кулак» («куркульство») мало виключно негативний сенс.

Яким словом називали селянина куркуля?

За старих часів кулаками називали не всіх заможних селян: образливе прізвисько стосувалося в основному лихварів та перекупників Словник Даля, який вийшов у середині XIX століття, визначав цей термін так: «Скупець, скнара, жидомор, кремінь, кріпак; перекупник, переторговець…