Фенібут – популярний лікарський засіб, який використовується для покращення настрою, зняття тривожності та підвищення рівня енергії. Однак у багатьох людей виникає бажання приймати Фенібут на постійній основі, сподіваючись на його позитивний вплив на психічний стан. Але варто пам'ятати, що тривале застосування даного препарату може мати серйозні побічні ефекти та призвести до залежності.
Однією з основних причин, чому не можна довго приймати Фенібут є його могутність створити залежність. Фенібут впливає на центральну нервову систему, збільшуючи кількість нейромедіаторів ГАМК у мозку. В результаті, люди можуть відчути покращення настрою та зняття тривожності. Однак тіло може швидко звикнути до такого стану і вимагати все більше і більше Фенібуту для досягнення бажаного ефекту.
Побічні ефекти від тривалого вживання Фенібуту можуть бути серйозними та неприємними. Деякі люди можуть зіткнутися з проблемами пам'яті, труднощами у концентрації та відчуттям сонливості. Більше того, зупинка прийому Фенібуту після його тривалого використання може спричинити сильні симптоми відміни, такі як тривога, безсоння, дратівливість і навіть депресія.
| Чому не можна довго приймати Фенібут |
|---|
|
При тривалому застосуванні Фенібуту може розвинутись синдром звикання, а підвищення дози може призвести до значних побічних ефектів..
Що буде, якщо приймати Фенібут постійно?
У загальноприйнятому сенсі Фенібут не є наркотиком, але якщо приймати його тривалий час (від шести тижнів і більше), то він здатний формувати синдром відміни. Якщо людина припиняє її використання, то її самопочуття починає погіршуватися. Така ж небезпека чекає на того, хто самовільно збільшує дозу препарату.
Скільки за тривалістю можна приймати Фенібут?
Дорослим призначають по 250-500 мг 3 рази на день. Максимальна разова доза у дорослих пацієнтів – 750 мг, у пацієнтів віком від 60 років – 500 мг. Курс лікування – 2-3 тижні. За потреби курс може бути продовжений до 4-6 тижнів.
Чи можна звикнути до Фенібуту?
Фенібут може викликати залежність через те, що його діюча речовина має структурну схожість із природним нейромедіатором головного мозку.