Назви у слов’янських мовах У слов’янських мовах слово “понеділок” вказує на місце цього дня в “седмиці” (нинішньому тижні): він слідує після “тижня” (нинішньої неділі).

Старе значення слова тиждень пояснює назву першого дня семиденного циклу. Понеділок – день, наступний за тижнем. Префікс по рівнозначний прийменнику після. Понеділок буквально означає “після тижня”, тобто після вихідного дня.

Семиденний порядок тижня, в якому першим днем вважається неділя, а останнім, сьомим днем – субота, описано в основних священних писаннях і найдавніших науках світу: Біблії, Старому завіті, у законах Мойсея, у Новому Завіті, Євангеліє, Корані, Торі, у західній, у ведичній астрології Джйотіш.

Таким чином, понеділок , де префікс по- дорівнює за значенням прийменнику після, – це день, наступний за тижнем. Вівторок – другий день тижня, він названий за порядковим номером дня, так слов’яни слідом за візантійцями називали їх. Середа – середній день, середина тижня.