Мерехтіння зірок – Випадкові зміни світла зірок, обумовлені головним чином турбулентністю атмосфери – аномальною атмосферною рефракцією. Амплітуда змін блиску під час мерехтіння дуже залежить стану атмосфери і збільшується зі зростанням зенітної відстані.
Повітря заломлює світло по-різному залежно від температури. При проходженні світла з шару повітря меншої щільності шар більшої щільності починається мерехтіння світла. При цьому контури зірок стають розпливчастими, зображення збільшуються. Інтенсивність випромінювання зірок, тобто їхня яскравість, змінюється.
Вона складається з різних шарів, які відрізняються щільністю, температурою та коефіцієнтом заломлення: промені світла багато разів змінюють свій напрямок, через це ми й спостерігаємо мерехтіння зірок. Якби рухів повітря не відбувалося, то й мерехтіння не спостерігалося б, навіть від найдальшої зірки у космосі.