Рюриковичі князівський, великокнязівський, пізніше також царський (у Росії) і королівський (в Галицько-Волинській землі) рід нащадків Рюрика – першого літописного князя давньої Русі. З часом рід подрібнився на безліч гілок.
Романові не належали до Рюриковичам і взагалі не могли похвалитися особливою знатністю. Їх родоначальником є Андрій Кобила, який на початку XIV століття приїхав до Московії зі Східної Пруссії і вступив на службу до Івана Каліти.
Згідно з літописною легендою, Рюрік прийшов на Русь зі Скандинавії разом із братами Синеусом і Трувором. Рюрику дістався Новгород, Синеусу – Білоозеро, а Трувору – Ізборськ. Ім'я Рюрік безсумнівно походить від скандинавського імені Hrærekr.
Після того, як у "смутному часі" зів'яла пряма царська династія Рюриковичів зі смертю царевича Дмитра у 1591 році та царя Федора у 1598 році, – на російському престолі запанували Романові в особі Михайла Федоровича Романова (22).