ч. від ꙗ҆зы́к «народ», що є калькою з др.-грец. ἔθνος) – прийнятий у християнському богослов'ї та в історичній літературі термін, що позначає традиційні та нехристиянські релігії.
Язичник — людина, що сповідує язичництво. А також: Язичник – Позначення представників неєврейського народу.
Поняття «язичник» позначає народну віру. Трактування слов'янського терміна «язичництво» таке: «фортеця уз». Язичництво є досить давньою релігією, яка існує у слов'ян до того, як вони прийняли християнство. Язичництво є універсальною системою поглядів.