Традиційно титул архієпископа присвоюється єпископу, який є старшим у цій помісній церкві. Отже, як правило, архієпископ. правлячий архієрей стольного міста. Титул народився наприкінці IV століття. Титул архієпископа мають предстоячі автокефальних церков: Кіпру, Еллади, Албанії.
― Перше та головне завдання будь-кого архієрея ― молитися за довірену йому паству, бути їй духовним батьком. Він повинен віддавати себе Богові та людям. Єпископ висвячує нових священиків.
Глава новгородської церкви називався архієпископ. Єпископ керував усім духовенством своєї єпархії. Ченці, що жили в монастирях, називалися чорним духовенством. Священики, які служили у церквах та храмах, називалися біле духовенство.
Роль новгородського архієпископа була однією з найважливіших у республіці. Владика не лише очолював церкву, а й, по суті, був головою новгородського держави. Оскільки посади у Новгородський республіці були виборними, виборним був і пост архієпископа.