Крім Пікассо в Бато-Лавуар проживали багато художників, поетів та інших представників паризької богеми: Макс Жакоб і Андре Сальмон (один з них 1904 року охрестив будівлю “плавучою пральнею”), П’єр Реверді, Амедео Модільяні, Пабло Гаргальйо, а також Хуан Гріс, якому життя в Бато-Лавуарі коштувало здоров’я.
Тут жили і творили художники Ренуар, Ван Гог, Тулуз-Лотрек, Утрілло, Руссо; трохи згодом – Пікассо, Брак, Модільяні, поет Аполлінер та ін. Бідні служителі мистецтва знімали кімнатки в ветхому бараку Бато-Лавуар, де не було ні світла, ні газу, а єдиний водопровідний кран обслуговував усі п’ять поверхів.
У різні роки тут жили Ван Донген і Марі Лорансен, Хуан Гріс і Модільяні, Гріс, Реверді та Пікассо. Останній приїхав сюди 1904 року зі своїм псом Фріка. (Пізніше разом із Пікассо в гуртожитку оселилася кохана – Фернанда Олів’є). У 1904 році Пікассо саме тут створив офорт “Убога трапеза”; у 1907 р.
Так, ще додам відомості для тих, хто був у Парижі, і знає ці місця. Художники на знаменитій площі Тертр тепер сидять тільки по периметру. Центральна частина площі повністю перетворена на ресторанний дворик.