В англійську лірику жанр сонета було введено, мабуть, сером Томасом Уайєттом (1503-1642).
Сонет виник у XIII ст. в Італії. Перший із відомих сонетів був написаний Якопо да Лентіні (роки діяльності 1215-1233) – нотаріусом при дворі короля Сицилії Фрідріха II і поетом "Сицилійської школи".
Вважається, що з 154 сонетів перші 126 присвячені Юному другові, а інші – Смаглявій дамі. Було багато спроб встановити, хто з реальних сучасників Шекспіра міг бути прототипом друга чи жінки, і завдяки ініціалам «У.
abba abba ccd eed). Англійська форма (Помітне спрощення, пов'язане зі збільшенням числа рим: abab cdcd efef g). Сонет передбачав певну послідовність розвитку думки: теза – антитеза – синтез – розв'язка.