Купірують хвости переважно боксерам, ротвейлерам, кане корсо, доберманам, йоркширським тер’єрам, шнауцерам і деяким іншим породам. Для мисливських собак це роблять тому, що за хвіст зручно витягувати чотирилапого мисливця з нори.
Історично, вважалося, що купірування вух корисне для здоров’я певних порід з довгими висячими вухами. Вважалося, що собаки зі стоячими вухами менш схильні до вушних інфекцій, ніж собаки з висячими вухами.
Традиція різати собакам хвости відома ще з часів Стародавнього Риму. Тоді чомусь вважалося, що безхвоста тварина не хворіє на сказ. Собакам-гладіаторам вуха і хвости купірували з практичною метою: у бійці пси часто отримували травми “видатних” частин тіла, які потім доводилося довго і нудно лікувати.
Цуценятам віком до двох тижнів купірування виконують без анестезії, більш дорослим тваринам – під загальним наркозом. З хвоста собаки перед процедурою збривають шерсть, шкіру максимально відтягують у напрямку до тулуба, а частину хвоста, що підлягає видаленню, відсікають за допомогою хірургічного скальпеля або ножиць.