анга), що в перекладі з бурятської та евенкійської означає «впасти тварини, рот»; похідне від цієї основи ангара тлумачать як «роззявлений», «розкритий», «відкритий», а також «промоїна», «розселина», «ущелина».

Ангара – єдина річка, що з озера Байкал, та її назва походить від бурятського елемента анга – "паща тварини, рот". Похідне від цієї основи – ангара – означає «відкритий», «роззявлений», «зіючий».

Причиною виникнення Ангари послужило опускання в глибини Байкалу вузької смуги його північно-західного берега. Озеро насунулося на сушу. Воно досягло долини невеликої річки, яка стікала на північний захід з вододілу, що замикав її верхів'я.

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінокод. год.мн. год.
Їм.Ангара*Ангари
Р.Ангари*Ангар
Д.Ангаре*Ангара́м
Ст.Ангару*Ангари