анга), що в перекладі з бурятської та евенкійської означає «впасти тварини, рот»; похідне від цієї основи ангара тлумачать як «роззявлений», «розкритий», «відкритий», а також «промоїна», «розселина», «ущелина».
Ангара – єдина річка, що з озера Байкал, та її назва походить від бурятського елемента анга – "паща тварини, рот". Похідне від цієї основи – ангара – означає «відкритий», «роззявлений», «зіючий».
Причиною виникнення Ангари послужило опускання в глибини Байкалу вузької смуги його північно-західного берега. Озеро насунулося на сушу. Воно досягло долини невеликої річки, яка стікала на північний захід з вододілу, що замикав її верхів'я.
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Їм. | Ангара | *Ангари |
| Р. | Ангари | *Ангар |
| Д. | Ангаре | *Ангара́м |
| Ст. | Ангару | *Ангари |