Блазень — обличчя при дворі государя чи панському будинку, в обов'язки якого входило розважати і смішити забавними витівками панів і гостей.
Оскільки ця тварина була атрибутом «ослячих процесій» раннього Середньовіччя у Римі. В руках блазні носили брязкальця у вигляді паличок, до кінця яких прив'язувалися бичачі бульбашки, з насипаним горохом. У Росії ще й блазні прикрашали себе гороховою соломою, звідси і виник вираз.блазень гороховий».