Машина часу в Прип’яті. Як сталкери “повертаються” у 1986 рік

Все, як у середині 1980-х, готовий інтер’єр для твору братів Стругацьких.

Але за вікном цієї кімнати – Прип’ять. Мертве понад тридцять років місто, появу якого фактично передбачили згадані Стругацькі в “Пікніку на узбіччі” і Тарковський у “Сталкері”.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець YouTube допису, 1

Люди, які побували у цій кімнаті, зізнаються, що від різкого контрасту між нею та руїнами решти закинутих прип’ятських приміщень, стає ніяково.

Так група сучасних українських “нелегальних туристів” у Зоні намагається відтворити там атмосферу 1986 року і повернути давно покинуті квартири до того вигляду, у якому вони були до аварії на Чорнобильській атомній станції.

А в Державному агентстві з управління Зоною відчуження повідомили BBC News Україна про офіційні плани відтворення на кількох об’єктах атмосфери 1980-х років.

Назад у 1986-й

Автор фото, Станіслав “Поліський / Polessky

Кімната в Прип’яті. За вікном – покинуте місто

Станіслав “Поліський” – відеоблогер і сталкер, який ходить в Зону відчуження більше десяти років, легально і нелегально.

“Коли вперше їхав у Прип’ять в 2007 році, то дуже хотів побачити застиглий час, побачити Радянський Союз. Очікування не справдились. У гербовій 16-поверхівці побачив лише пусті розграбовані квартири з потрощеними меблями”, – пригадує він.

І додає: замість умовного “музею 1986 року” зустрів лише “музей мародерів”.

Автор фото, Станіслав “Поліський / Polessky

Ця ж кімната перед ремонтом

“Тому вирішили повернути час хоча б у кількох місцях. Адже Прип’ять зараз – це руїни, на які місто перетворили час та мародери”, – відзначає Станіслав.

Так народився неформальний сталкерський проєкт “Машина часу”, у якому вони намагаються реконструювати різні приміщення покинутого міста.

Сталкери вже зробили ремонт у двох приміщеннях дитсадка “Теремок” (спальні та ігровій кімнаті), у кухні однієї з прип’ятських квартир, а також у житловій кімнаті.

Автор фото, Станіслав “Поліський / Polessky

Всі будівлі у Прип’яті зараз десь у такому стані – розграбовані мародерами та знищені часом

“Ми вважаємо Чорнобильську зону унікальним та історично важливим місцем, яке хочемо зберегти у будь-який спосіб. І ціль нашого проєкту – повернути деяким місцям їхній попередній вигляд, до розграбування мародерами. Вигляд, який дозволить зануритися в атмосферу застиглого часу”, – розповідає Станіслав в одному зі своїх відео.

Вода з Прип’яті і робота вночі

“Поліський” пригадує, що найскладніше – знайти потрібну локацію для ремонту, тобто, приміщення з цілими вікнами, підлогою і стінами, яке не дуже протікає.

Інший параметр – радіація.

Автор фото, Станіслав “Поліський / Polessky

Офіційно всі будинки у Прип’яті вважаються аварійними і заходити туди заборонено

“Треба проміряти кімнату дозиметром перед реконструкцією, щоб вона була не дуже брудна”, – каже сталкер.

В одній з кімнат, у підсумку, знайшли “бета-пляму” з випромінюванням 400 мікрорентгенів біля вікна (безпечним для людини вважається рівень випромінювання до 50 мікрорентгенів на годину – Ред.)

“Це від того, що, напевно, були вікна привідкриті (у квітні 1986 року. – Ред.). Люди нікого не послухались, вікна не закрили. І ось такий ефект”, – припускає Станіслав у блозі.

“Але якщо там не їсти і не курити, то все буде добре”, – додає він.

Автор фото, Станіслав “Поліський / Polessky

Спальня у дитсадку – до та після ремонту

Матеріали для ремонту доводилося нести на собі через всю Зону, а воду для фарби брали у річці Прип’ять.

“Радіаційно вона чиста, якщо не піднімати мул”, – відзначає сталкер.

А перші ремонти у дитсадку доводилося робити вночі – щоб не помітила з вулиці охорона Прип’яті.

“Тому що ми там були нелегально і нас могла у будь-який момент упіймати поліція. Коли робили перший ремонт в дитсадку, то нас “прийняли” поліцейські, оформили протокол, оглянули речі і вивезли з зони”, – пригадує “Поліський”.

Автор фото, Станіслав “Поліський / Polessky

Чорнобильські нелегали зараз – окрема “каста” неофіційних туристів у Зону відчуження

Власне, легалізація своїх ремонтів – те, про що сталкери намагаються домовитися з адміністрацією Зони відчуження.

“Працюємо у цьому напрямку, хочемо вийти на офіційний рівень і вирішити питання, щоб зробити справжній музей у Прип’яті”, – каже Станіслав.

За його словами, він вже мав розмову з представниками Державного агентства з управління зоною відчуження, але чи вдасться все вирішити офіційно – питання відкрите.

Одна з головних перешкод – заборона заходити у всі будівлі в Прип’яті через їхній аварійний стан.

Автор фото, Станіслав “Поліський / Polessky

Ще років п’ять тому навіть офіційним туристичним екскурсіям дозволяли відвідувати частину будинків, але вже пізніше робити це заборонили під адміністративну відповідальність гідів.

Сталкер “Поліський”, який і сам був колись офіційним гідом, вважає, що не всі прип’ятські будинки аварійно небезпечні.

Якщо їх перевірити і реконструювати ті, які збереглися найкраще (наприклад, той таки дитсадок №8 “Теремок”), то вони можуть бути цілком безпечними для туристів, наполягає він.

Автор фото, Станіслав “Поліський / Polessky

Тим більше, що відновлені кімнати у Прип’яті можуть стати ще одним об’єктом для іноземних туристів – разом з оглядовим колесом і парком розваг, готелем “Полісся” та річковим портом.

“Деякі гіди вже неофіційно водять туристів на наші локації”, – каже Станіслав.

Контраст

Автор фото, Станіслав “Поліський / Polessky

Сталкери намагаються через реконструкцію радянського побуту повернутись у 1986 рік. Зізнаються – іноді відчуття такі реалістичні, що від цього стає моторошно

“З кожною хвилиною стає якось не по собі. Ми ж у Прип’яті, а тут все так акуратно і красиво”, – описує дружина Станіслава Вікторія свої емоції після відвідання відремонтованої кімнати в Прип’яті.

Більшість речей там – оригінальні, прип’ятські.

Автор фото, Станіслав “Поліський / Polessky

Домашній затишок у мертвому місті викликає дивні емоції, кажуть сталкери

Шпалери і величезну мапу, наприклад, клеїли ще колишні господарі до аварії, зараз сталкерам довелося їх просто підклеїти.

Стіл і ліжко знайшли у сусідніх квартирах.

Автор фото, Станіслав “Поліський / Polessky

Відновлена кухня у Прип’яті

Проблема була лише з холодильником для кухні – їх з Прип’яті вивезли ще ліквідатори у 1986 році.

Лампу, телефон, годинник та плакати Цоя і Висоцького вже шукали на “барахолках” перед виходом у Зону відчуження чи прислали підписники каналу “Поліського”.

Автор фото, Станіслав “Поліський / Polessky

Цікавих кімнат у порівняно непоганому стані в Прип’яті вистачає, впевнені сталкери

“Коли ходиш по закинутих квартирах і раптом потрапляєш у відремонтовану кімнату, то стає дуже дивно. Чесно, незвичайні емоції – ось ти в нормальній кімнаті, нехай і радянській, а ось за вікном мертве місто і навіть за порогом все розвалене”, – розповідає Станіслав “Поліський”.

Тепер у його планах – реконструювати повністю квартиру, а не одну кімнату.

“Зробити квартиру-музей 1986 року. Поки що це складно, бо ми все нелегально робимо. Якби нам дали зробити все офіційно, думаю, це був би дуже класний проєкт, який би сподобався і туристам, і сталкерам, і адміністрації зони”, – підсумовує сталкер.

Офіційні плани

У Державному агентстві з управління Зоною відчуження (ДАЗВ) розповіли BBC News Україна про те, що розглядають можливість технічного обстеження кількох будівель у Прип’яті.

Якщо експертні висновки будуть позитивними, то ці об’єкти візьмуть на баланс агентства та спробують там відтворити атмосферу кінця 1980-х років, “щоб відвідувачі Зони відчуження змогли побачити та відчути побут того часу”.

Серед можливих об’єктів: дитячий садок, школа, басейн, автовокзал та кілька квартир.

Автор фото, Станіслав “Поліський / Polessky

Крім того, у Прип’яті вже йде підготовка для створення музею техніки, яку використовували під час ліквідації аварії на ЧАЕС.

“Усі експонати пройдуть радіаційно-дозиметричне обстеження, а за потреби – дезактивацію”, – говорять у ДАЗВ.

Також у планах – музей народної культури і побуту на околицях Чорнобиля.

До цих ініціатив можуть залучити туристичні та громадські організації, а ще шукають додаткове фінансування.

Сам проєкт назвали “Магніти України: Чорнобиль” – під “магнітом” тут мається на увазі атракція для іноземних та українських туристів.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Місто-привид: як виглядає Прип’ять після звільнення від російських окупантів (відео)

Наразі відвідування Прип’яті, що у мирні часи була популярною локацією серед туристів, заборонене.

Місто-привид Прип’ять українські військові звільнили від російських окупантів на початку квітня 2022 року, втім, потрапити туди звичайним відвідувачам досі не можна.

Чи змінилася Прип’ять після навали російських окупантів, йдеться в сюжеті ТСН.

Зазначається, що в знаменитому парку атракціонів Прип’яті, який в мирні часи залюбки відвідували туристи, нічого не змінилося – війна його зовсім не зачепила. З видимих пошкоджень окупанти залишили свій слід на місцевій вишці зв’язку, також пошкоджена генераторна. Місцями витягнуті залишки радянського життя.

Тим не менш, туристів та колишніх мешканців Прип’яті, які зазвичай приїздять сюди на річницю Чорнобильської катастрофи, сюди наразі не пускають, а журналісти змогли потрапити сюди лише у супроводі спецпризначенців, адже невідомо, які “сюрпризи” тут після себе могли залишити окупанти.

Сьогодні в Прип’яті можна побачити гільзи. Але це не наслідки бойових дій, а результати військових навчань, які проводились тут за три тижні до повномасштабного вторгнення Росії на території України. Виявляється, Прип’ять теж готувалися захищати, втім, не очікували таких масштабів вторгнення.

Зараз, коли окупанти відійшли за північні кордони України, захисники вважають місцевість небезпечною не лише через радіацію, але й через близькість до Білорусі.

“Навіть те, що вже зруйноване, вони приходять та руйнують далі. Нам потрібно посилювати свої кордони, тому що ми розуміємо: якщо вони вже зайшли, то вони можуть знову захотіти це повторити”, – хвилюється один з бійців, батьки якого свого часу були евакуйовані з Прип’яті.

Місто-привид: чи змінилася Прип’ять після навали російських окупантів

Захоплення ЧАЕС: що відбувалося

Як повідомляв УНІАН, 24 лютого 2022 року під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну надійшла інформація про захоплення російськими військовими Чорнобильської атомної електростанції.

9 березня внаслідок бойових дій електростанція перестала отримувати зовнішнє живлення, необхідне для безпечного зберігання відпрацьованого палива. Ввімкнулися аварійні дизельні електрогенератори. Міжнародне агентство з атомної енергії втратило зв’язок з моніторинговими системами гарантій на ЧАЕС. Кілька разів зовнішнє живлення відновлювали працівники “Укренерго”, однак окупанти знову його обривали.

Після понад трьох тижнів, увечері 20 березня, вдалося провести часткову ротацію персоналу.

31 березня Державне агентство України з управління зоною відчуження повідомило, що російські війська повністю вийшли з території Чорнобильської АЕС. Перед відходом окупанти мародерствували на ЧАЕС: вкрали, зокрема, чайники, кавоварки та комп’ютери. Окрім того, вони забрали з собою полонених нацгвардійців.