Дитячий церебральний параліч (ДЦП) – група захворювань головного мозку, що виникають внаслідок його недорозвинення або ушкодження в процесі вагітності або пологів, і що проявляються руховими розладами, порушеннями мови та психіки.
Основною причиною розвитку ДЦП під час пологів є асфіксія – гостра нестача кисню в крові та тканинах дитини. Вона особливо небезпечна для мозку, який чутливий навіть до невеликого дефіциту кисню.
За даними різних авторів, середня тривалість життя хворих з легкою та середньоважкою формами ДЦП близька до середньої тривалості життя у загальній популяції, 70% хворих ДЦП досягають вісімнадцятирічного віку [34, 48].
При дискінетичному ДЦП спостерігаються неконтрольовані рухи рук чи ніг; вони можуть бути як повільні та гнучкі, так і швидкі та рвучкі. Зазвичай, це створює тяжкість для рухової діяльності дітей, насамперед вони мають труднощі з сидінням і ходьбою.