Ринолалія – порушення тембру голосу та звуковимови, обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовного апарату у дітей. Патологія характеризується як грубим спотворенням тембру голоси, а й стійкими розладами письма, фонематичного сприйняття, лексики і граматики.

Для лікування закритою ринолалії застосовуються: аденотомія та поліпотомія – видалення аденоїдів та поліпів; септопластика – хірургічна корекція викривленої носової перегородки; конхотомія – часткове видалення носової раковини.

При органічної відкритої ринолалії Усе звуки вимовляються з носовим відтінком. Найбільш дефектні голосні звуки, так як для них потрібно найсильніший піднебінно-глоточний затвор. Артикуляція приголосних зсувається дозаду, звуки спотворюються, набувають хриплуватий відтінок.

Ринолалія

  1. Наявність уроджених (рідше — набутих) ущелин м'якого і твердого піднебіння, що призводять до повної неможливості роз'єднання носової та ротової порожнин.
  2. Коротке м'яке небо – Стокове зображення
  3. Відсутність маленького язичка чи його роздвоєння.