Значення нехтує моральними принципами заради вигоди, зручностей тощо.
БЕЗПРИНЦИПНИЙ, -а, -е; -Пін, -Пна, -Пно. Який не має або не містить певних принципів, переконань; нехтує моральними нормами.
Безпринципність – Відсутність переконань, зневага моральними нормами. Безпринципність (байдужість до принципів, як основоположних істин і законів життя) – це відсутність стійких моральних цінностей, нехтування основними духовними нормами та законами.