ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНИЙ МЕТОД (die transzendentale Methode) – вираз, вперше застосований А. Рілем та Г. Когеном (1876–77) для характеристики критичної філософії І. Канта і її методу; у самого Канта це поняття відсутнє.
Перший питання у вирішенні антропологічної проблематики у навчанні Канта – це питання: «Що я можу знати?», що відноситься до галузі теоретичної філософії [5, с. 661]. Відповідь на нього дає трансцендентальна метафізика, яка є частиною вчення про людину [6, с.
Кант вважав, що розум також є джерелом моралі і що естетика виникає із можливості незацікавленого судження. Погляди Канта продовжують впливати на сучасну філософію, особливо в галузі епістемології, етики, політичної теорії та постмодерністської естетики.