Дифенбахія: вирощування, види і сорти

Автор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Дрібні правки: 22 листопада 2023 Доповнено: 15 лютого 2019 Опубліковано: 15 березня 2015 🕒 13 хвилин 👀 87546 разів 💬 13 коментарів

Прослухати статтю
Посадка й догляд за дифенбахією
Квітка дифенбахія – особливості

Догляд за дифенбахією в домашніх умовах

Як доглядати за дифенбахією
Як пересадити дифенбахію
Як обрізати дифенбахію
Дифенбахії – шкода чи користь?

Розмноження дифенбахії верхівковими живцями
Розмноження дифенбахії стебловими живцями
Повітряні відведення

Комахи та захворювання
Дифенбахія жовтіє
Дифенбахія сохне
Дифенбахія в’яне

Вид дифенбахія Леопольда (Dieffenbachia leipoldii)
Дифенбахія чарівна, або приємна (Dieffenbachia amoena)
Дифенбахія Сегуіна (Dieffenbachia seguina)
Дифенбахія Ерстеда (Dieffenbachia oerstedii)
Дифенбахія прекрасна (Dieffenbachia magnifica)
Дифенбахія великолиста (Dieffenbachia macrophylla)
Дифенбахія Баумана (Dieffenbachia bowmannii)
Дифенбахія Баузе (Dieffenbachia bausei)

Немає, напевно, жодного банківського офісу або великого громадського залу, який би не прикрашав вазон з диффенбахией – рослиною з великим і строкатмим листям.

Отруйний сік рослини є причиною багатьох марновірств і викликає у недовірливих людей побоювання, однак в цілому отруйність і погана слава тільки додає цій гарній рослині популярності.

У нашій статті зібрана інформація, необхідна для вирощування дифенбахії в домашніх умовах:

які види і сорти рослини вирощуються в кімнатній культурі;
як розмножувати дифенбахію;
як доглядати за нею протягом усього року;
з якими проблемами ви можете зіткнутися в процесі догляду за дифенбахією і як можна їх усунути.

Прослухати статтю

Посадка й догляд за дифенбахією

Цвітіння: декоративно-листяна рослина.
Освітлення: яскраве розсіяне світло для ряболистих форм, легкий притінок для виду із зеленим листям.
Температура: улітку – 20-30 ˚C, узимку – не нижче 15 ˚C.
Полив: улітку рясний, узимку помірний.
Вологість повітря: підвищена – 65 %. Рекомендується регулярне обприскування листя.
Підживлення: один раз на три тижні в період активного зростання мінеральними розчинами, що не містять вапна, у концентрації, удвічі слабкішій за рекомендовану.
Період спокою: з вересня по березень.
Пересадка: з лютого по травень, коли рослині стане тісний горщик.
Розмноження: верхівковими та стебловими живцями, повітряними відсадками й у рідкісних випадках насінням.
Шкідники: попелиця, трипси, щитівки, павутинні кліщі, борошнисті червці.
Хвороби: бактеріоз, коренева гниль, антракноз, плямистість листя, фузаріоз, віруси бронзовості листя та мозаїки.
Властивості: сік рослини дуже отруйний і може викликати опіки.

Рослина дифенбахія (лат. Dieffenbachia) належить до роду вічнозелених рослин родини Ароїдні, які ростуть у тропічному поясі американського континенту. Квітка дифенбахія була названа Генріхом Вільгельмом Шоттом, австрійським ботаніком, на честь старшого садівника ботанічного саду в палаці Шенбрунн у Відні Йозефа Дифенбаха. У природі налічується близько 40 видів дифенбахії. Кімнатна дифенбахія вирізняється швидким ростом – деякі види за п’ять років можуть досягти у висоту двох і більше метрів.

Квітка дифенбахія – особливості

Для всіх дифенбахій загальною ознакою є товсте соковите стебло, що несе на собі велике, овальне листя. Лист дифенбахії – приголомшливе творіння природи, хоча і селекціонери внесли свій посильний внесок у створення безлічі сортів і гібридів з різним забарвленням листя. Точка росту дифенбахії зазвичай розташована на верхівці пагона, хоча є види, в яких сплячі точки розташовуються біля основи пагонів, і тому вони здатні кущитися. Суцвіття у представників цього роду, як і в інших ароїдних, у формі качана, але дифенбахія в домашніх умовах цвіте рідко. І не цвітіння дифенбахії цікавить квітникарів: квіти дифенбахія вбирають очі красою свого великого строкатого листя.

Дифенбахія – рослина своєрідна. Познайомтеся з низкою особливостей, якими відрізняється кімнатна квітка дифенбахія:

дифенбахія отруйна, тому обрізування та пересадку рослини необхідно проводити, дотримуючись заходів безпеки;
росте дифенбахія дуже швидко – за сприятливих умов вона випускає новий листок щотижня, але у міру зростання її стовбур у нижній частині оголюється, рослина втрачає декоративність, і її доводиться обрізати з подальшим укоріненням;
дифенбахія абсолютно не зносить різкого похолодання і протягів і дуже любить вологу;
дифенбахія не терпить вапна, тому вода для поливання й обприскування повинна бути відстояною або профільтрованою. Можна використовувати дощову або кип’ячену воду.

Проте ці не надто привабливі властивості дифенбахії не зменшують її безперечних чеснот, найголовнішою з яких є краса та імпозантність.

Догляд за дифенбахією в домашніх умовах

Як доглядати за дифенбахією

Дифенбахія полюбляє яскраве розсіяне світло без прямих сонячних променів, причому різновидам зі строкатим листям необхідно більше світла, ніж з однотонно зеленим, інакше його оригінальне забарвлення блідне. Найкраще місце для цієї досить великої рослини – на відстані метра-двох від яскраво освітленого вікна. Можна тримати дифенбахію і не так близько до вікна, але тоді доведеться використовувати додаткове штучне освітлення. Температура в літній час переважніше від 20 до 30 ºC, взимку – не нижче 15 ºC, і пам’ятайте: ніяких протягів, інакше дифенбахія почне втрачати листя. Поливати дифенбахію в теплу пору року потрібно рясно, але все ж ґрунт у горщику не має нагадувати рідкий бруд. У холодний період полив скорочують, але земляна грудка не повинна пересихати навіть узимку. Дифенбахії потрібна підвищена вологість повітря (65 %), тому обприскування і миття листя обов’язкове, і що частіше ви будете це робити, то краще почуватиметься дифенбахія. І для поливання, і для протирання, і для обприскування використовувати можна лише відстояну або кип’ячену воду. Іноді, правда, можна влаштувати рослині, якщо вона невелика за розміром, нехолодний душ, але при цьому вода не повинна потрапляти в ґрунт.

Догляд за дифенбахією передбачає сезонні підживлення. Удобрюють дифенбахію, як і більшість інших рослин, у весняно-літній період, вносячи рідкі мінеральні або органічні добрива, що не містять вапна, один раз на декаду в половинній від рекомендованої дозі. До речі, різновиди дифенбахії з білим листям від азоту, що міститься в комплексних добривах, втрачають цю сортову властивість, стаючи зеленуватими, тому їх органікою не підживлюють, а мінеральні добрива вносять раз на 20 днів.

Як пересадити дифенбахію

Пересадка дифенбахії проводиться в міру заповнення корінням простору горщика, іноді доводиться це робити два рази на рік, і найкращий час для цієї процедури – період з лютого по травень. Горщик вибирають на кілька сантиметрів у діаметрі більший за старий, укладають в нього пристойний шар дренажу і перевалюють у новий горщик дифенбахію із земляною грудкою, але очищеною від налиплих фрагментів старого дренажу. Потім додають необхідну кількість свіжого слабкокислого пухкого субстрату, що складається з двох частин листової землі, однієї частини торфу, однієї частини подрібненого сфагнуму і півчастини річкового піску.

Як обрізати дифенбахію

Іноді доводиться видаляти пошкоджене листя дифенбахії, яке люблять їсти коти, крім того, якщо рослина занадто швидко росте, потрібно теж вживати якихось заходів. У таких випадках і застосовується обрізування дифенбахії. В першу чергу промокніть пошкоджений листок серветкою, аби при обрізуванні отруйний сік не бризнув вам в очі, потім чистим ножем або лезом, продезінфікованими спиртом, відріжте листок або частину стовбура. Місця зрізів потрібно знову промокнути серветкою, яка вбере сік, і обробити товченим вугіллям. Обрізування потрібно проводити в рукавичках, а решту частини рослини можна використовувати для розмноження.

Дифенбахії – шкода чи користь?

Якщо на слизову оболонку або шкірні покриви потрапить сік дифенбахії, він викличе печіння, почервоніння, набряк і тимчасове оніміння, як при місцевому наркозі. А якщо, не дай бог, він опиниться у шлунку, то майже напевно спричинить рясне слиновиділення, блювання і параліч голосових зв’язок, тому дифенбахія повинна стояти вдома у недоступному для дітей місці. Якщо ж неприємність сталася, слід негайно прополоскати рот великою кількістю води, прийняти активоване вугілля і про всяк випадок проконсультуватися з лікарем. На батьківщині рослини вона вважається бур’яном, її безжально знищують, стежачи, щоб залишки не потрапили в корм худобі. З неї робили отруту для гризунів і комах і використовували як різки для покарання рабів, які страждали тиждень після екзекуції. Однак кімнатні дифенбахії набагато менш отруйні, ніж їх дикорослі сестри.

З іншого боку дифенбахія безсумнівно приносить користь: дані НАСА свідчать, що ця рослина, поряд з фікусами і драценами, очищає повітря від таких токсинів, як формальдегід, трихлоретан, ксилен і бензол. Тому в домашніх умовах найкраще місце для дифенбахії – ваша кухня.

Розмноження дифенбахії

Розмноження дифенбахії верхівковими живцями

Це найпростіший спосіб утилізувати стару рослину зі стовбуром, що з часом оголився. Як укоренити дифенбахію? Зрізану верхівку, промокнувши на зрізі отруйний сік, розміщують у воді, мохові, вологому піску або суміші піску з торфом для вкорінення. Головне – регулярно обприскувати живець, захистити його від прямих сонячних променів і утримувати в помірному теплі (21-24 ºC). Якщо ви вкорінюєте живець у воді, то дайте корінню відрости до 2-3 см, а потім висаджуйте його в субстрат для дифенбахій у постійний горщик.

Розмноження дифенбахії стебловими живцями

Залишок рослини, тобто голий стовбур, що стирчить із горщика, розріжте на частини з хоча б одним вузлом посередині, залишивши в горщику тільки пеньок не вище 10 см. Живці підсушіть день-два, покладіть горизонтально на вологу суміш торфу з піском бруньками догори, накрийте плівкою і тримайте при температурі близько 25 ºC. Коли частини укореняться, пересадіть їх на постійне місце у звичайний для дифенбахії субстрат. Пеньок теж знадобиться: залиште його в горщику, продовжуйте помірно поливати, і за деякий час з верхнього вузла проклюнеться новий пагін. Зачекайте, поки на ньому з’явиться 2-3 листки, потім зріжте і висадіть у ґрунт для вкорінення. Скільки на пні залишиться вузлів, стільки нових пагонів на ньому розів’ється.

Повітряні відведення

Розмноження дифенбахії живцями – процес швидкий і досить легкий. Але як ще можна розмножити дифенбахію? Так само, як і фікус – повітряними відводами. Потрібно зробити на стеблі надріз, обкласти його вологим мохом, обернути мох темною поліетиленовою плівкою і герметично зафіксувати її скотчем, ізострічкою або ниткою вище і нижче надрізу. Коли під плівкою відросте коріння, частину стебла разом з корінням і плівкою зрізують, плівку обережно видаляють, а відводок висаджують у субстрат разом із мохом.

Насіннєве розмноження дифенбахії використовується тільки професіоналами для виведення нових сортів. Дифенбахія кущова розмножується також поділом куща.

Шкідники та хвороби дифенбахії

Комахи та захворювання

З комах найчастіше вражають дифенбахію павутинний кліщ, щитівка, попелиця, трипси і борошнисті червці. Боротьба з ними полягає у механічному видаленні шкідників вологою губкою, змоченою в мильному розчині, з подальшим змиванням мила великою кількістю води. При сильному зараженні використовують обробку розчином актеліку або карбофосу у пропорції 15 крапель на літр води.

Іноді дифенбахія хворіє на бактеріоз, що проявляється в появі на листі водянистих ділянок з чіткими межами. На жаль, ця хвороба має бактеріальну природу, вона невиліковна. Може згубити дорослу рослину і коренева гниль, що вражає гниттям спочатку підземну частину рослини, а потім і наземну. Як тільки ви помітили ділянки зі світло-сірим нальотом, негайно вживайте заходів: скоротіть полив, замініть субстрат, проведіть обробку системним фунгіцидом.

Дифенбахія жовтіє

Дуже часто квітникарі-аматори запитують, чому в дифенбахії жовтіє листя. Почнемо з того, що якби дотримувалися всіх правил догляду за рослиною, вам не довелося б з’ясовувати, чому дифенбахія жовтіє, оскільки правильний догляд робить її невразливою для хвороб і шкідників. Але в житті всяке трапляється, тому прояснимо це питання. У першу чергу в таких випадках підозра падає на порушення температурного режиму: або в приміщенні занадто холодно, або рослина стояла на протязі. Можливою причиною є також поливання рослини занадто жорсткою водою або нестача поживних речовин у ґрунті. У дифенбахії жовтіє листя і внаслідок ураження кореневою гниллю.

Дифенбахія сохне

Часто наші читачі також запитують, чому сохне дифенбахія. Якщо сохне, жовтіє й опадає нижнє листя, то це природний процес, якому, на жаль, не запобігти, і якщо стовбур сильно оголений, значить, настав час омолодження дифенбахії шляхом живцювання. Але якщо сохне молоде листя, то винний цьому, найпевніше, недостатній полив протягом тривалого часу, холодне повітря або протяги.

Дифенбахія в’яне

Якщо листя опущене, а субстрат сухий, значить, ви рідко поливаєте рослину, але якщо субстрат мокрий, а листя опущене, перевірте коріння на наявність гнилі. Якщо виявите гниль, очистіть коріння від землі, видаліть гнилі ділянки гострим стерильним інструментом, обробіть ранки товченим вугіллям або меленою корицею і пересадіть дифенбахію в новий ґрунт. Доведеться переглянути і режим зволоження рослини в бік скорочення кількості вологи або частоти поливу.

Види дифенбахії

Найпоширенішими в культурі видами є дифенбахія плямиста (Dieffenbachia maculata) і дифенбахія строката, або розфарбована (Dieffenbachia picta) – рослини з великим соковитим стеблом і витягнутими овальними листовими пластинами з явним жилкуванням, що досягають у ширину 12 см, а в довжину до півметра. Їх яскраво-зелене листя помережане білими плямами і смужками. Розрізняються вони між собою тим, що дифенбахія строката виростає до двох метрів у висоту, а дифенбахія плямиста не перевищує метра, зате її листя трохи більше за розміром і воно більш загострене на верхівці. Саме дифенбахія плямиста і стала основою для більшості виведених селекціонерами сортів і гібридів. Ось декілька найпопулярніших в культурі сортів дифенбахії плямистої:

сорт «Везувіо» – витончена рослина середнього розміру з вузьким, ніжним білим листям і зеленим крапом на білих черешках;
дифенбахія «Камілла» – один з найбільш витривалих кущистих сортів, чому і здобув популярність серед любителів. Ланцетоподібні кремувато-білі листки обведені по краю світло-зеленим обідком. Молоде листя має зеленуватий відтінок;
дифенбахія «Компакта» – акуратний густий кущик із зеленим листям зі світлими цятками уздовж центральної жилки.

Вид дифенбахія Леопольда (Dieffenbachia leipoldii)

– низькоросла рослина родом з Коста-Ріки з коротким і товстим стеблом, блідо-зеленими з ліловими плямами короткими черешками і темно-зеленим еліптичним листям до 35 см завдовжки з яскраво вираженою центральною жилкою білого кольору.

Дифенбахія чарівна, або приємна (Dieffenbachia amoena)

подобається любителям квітів своєю невибагливістю і прекрасною пристосованістю до домашніх умов, оскільки краще за інші види зносить сухе повітря і близькість опалювальних приладів. Крім того, її декоративні якості поза всякою критикою: висота до півтора метрів, велике темно-зелене овальне листя завдовжки до 60 см з білими смужками уздовж всіх жилок.

Дифенбахія Сегуіна (Dieffenbachia seguina)

яку дилетанти часто плутають із дифенбахією плямистою, має більш широке – до 16 см – листя з меншою, ніж у дифенбахії плямистої, кількістю бічних жилок. Цей вид теж дав чимало сортів і гібридів, наприклад, «Тропік Сноу» – ніколи не виходить з моди цей культивар з правильним візерунком на листі, утвореним жовтими плямами, при цьому центральна жилка і краї листя залишаються темно-зеленими.

Дифенбахія Ерстеда (Dieffenbachia oerstedii)

– вид з однотонно зеленим листям серцеподібної або загостреної форми з чіткою світлою центральною жилкою. Довжина листя 30-35 см. Найвідоміший гібрид цього виду – «Грін Меджік», щільний кущ невеликого розміру з незвичайного кольору листям: воно темного блакитнувато-зеленого відтінку з білою центральною жилкою. Є форма з дрібними світлими цятками по листовій пластині.

Дифенбахія прекрасна (Dieffenbachia magnifica)

вид світло-зеленого кольору з білими крапками на листі та черешках.

Дифенбахія великолиста (Dieffenbachia macrophylla)

– єдиний вид з однотонно зеленим листям і жилками, форма листової пластини яйцеподібна, серединна жилка потовщена. Виростає цей вид у висоту до одного метра.

Дифенбахія Баумана (Dieffenbachia bowmannii)

– вид з найбільшим серед дифенбахій листям до 70 см завдовжки темно-зеленого кольору з дрібним світлим крапом.

Дифенбахія Баузе (Dieffenbachia bausei)

має жовтувато-зелене листя до 35 см завдовжки з мармуровим малюнком з темно-зелених і білих плям.

Дифенбахія – прикмети

Люди, що звикли шукати пояснення своїх проблем і неприємностей розташуванням планет, гороскопом і якимись містичними законами, часто запитують, чим в езотеричному сенсі загрожує поява в домі дифенбахії. З цим питанням краще звернутися до ворожки, екстрасенса або астролога, але існує кілька прикмет щодо дифенбахії, про які знає багато хто. Так от, для тих, хто цих прикмет не знає: кажуть, що дифенбахія, поряд з гібіскусом, є найсильнішим «чоловікогоном». Що в сім’ях, які вирощують в своєму будинку цю квітку, не народжуються діти, бо чоловіки втрачають здатність до зачаття. І взагалі втрачають здатність бути чоловіками. Я на багатьох прикладах могла би спростувати ці вигадки, але навряд чи люди, які вірять у прикмети, будуть мене слухати. Ще кажуть, що не можна тримати дифенбахію в спальні, бо вона, мовляв, поглинає кисень. На це я можу відповісти, що подібна маячня суперечить закону фотосинтезу і здоровому глузду. Крім того, якщо ви у всьому шукаєте поганий знак чи погану прикмету, ви цим притягуєте до себе проблеми, нещастя й інший негатив. Беріть приклад з кішок, які із задоволенням об’їдають листя дифенбахії, адже вона для них лише глистогінний засіб.

Бачила дифенбахію, яка росте кущем – дуже красиво, а моя росте палицею – мені не подобається, тому вирішила її обрізати “на пень” і сформувати кущем, але тут на мене чекало розчарування – на стовбурі прокинулося три нирки, але в зріст пішла тільки одна, інші не стали розвиватися. Чому?

Ого! Виявляється, дифенбахій так багато – я про це не знала! Автору велика подяка за те, що відкрив для мене чудову різноманітність цієї рослини – тепер, знаючи сорти, можу придбати собі деякі, які дуже сподобалися на фото.

Моя дифенбахія стала зовсім непривабливо виглядати. Дякую за змістовну статтю. У ній я знайшла багато корисного для себе, зрозуміла, що не так у моєму догляді за цією кімнатною рослиною. До речі, не знала, що листя дифенбахі ї для кішок є глистогінним засобом.

Дякую за статтю. Детально описали як розмножувати дифенбахію. Не знала, що можна розмножити дифенбахію повітряними відсадками і що це так просто.

Я думала, що дифенбахія дуже отруйна рослина і тримати її навіть в квартирі не можна. Але тут прочитала, що це старі забаганки. Що ж, мабуть, скоро поповню свою квіткову колекцію цією красунею.

Дякую за інформацію про особливості вирощування дифенбахії. Раніше думала, що моя дифенбахія хворіє, бо жовтіє нижнє листя. А тут дізналася, що це природний процес.

Скористалася порадами щодо розмноження дифенбахії як верхівковими, так і стебловими живцями. В мене все вийшло. Дякую.

У мене довго росли різні види дифенбахії і прекрасно себе почували. Але останнім часом молоді паростки дифенбахії з корінням живуть тільки у воді. Варто їх пересадити в землю і вони гинуть. Скажіть, чому це відбувається?

Вони не гниють у воді, тому навряд чи це інфекція, гадаю ви б вже це помітили. Проблема може бути у ґрунті, він по своєму складу не підходить для дифенбахії, він повинен бути рихлим. Який саме потрібен детально розписано у статті, подивіться. До того ж молоді паростки ні в якому разі не можна поливали холодною водою і вони не люблять холодних приміщень.

Придбайте у магазині готову грунтосумііш для кімнатних рослин і додатково декілька днів підливайте стимулятори росту для кореневих систем,ваша дифенбахія скаже Вам дякую))

Перед посадкою паростків у грунт треба переконатися чи не має на них підгнивання, в тому числі треба перевірити коріння. Можливо у ваших паростків було маленьке уражене місце і тому коли Ви посадили їх у грунт, воно розрослося і рослина гине. Також обробляйте молоді пагони Епіном і не буде ніяких проблем.

Це дуже часта проблема і зустрічається вона не тільки з диффенбахією – живці дають хороше коріння у воді, але після пересадки в ґрунт гинуть. Проблема в тому, що коріння не можуть у такому щільному середовищі добувати собі воду та їжу – вони до цього не пристосовані. Тому краще у воді не тримати живці довгий час і висаджувати їх як тільки з’явилися зачатки коренів, а ще краще вкорінювати відразу в ґрунті.

Лілія, дякую за чудову статтю. Маю вдома велику дифенбахію, котра останнім часом захворіла: жовтіє, з’явилися коричневі плямки. Напишіть будь ласка як вилікувати. Дякую!

Посадка та догляд за диффенбахією в домашніх умовах

Дуже гарний декоративний чагарник сімейства ароїдних давно оселився у будинках та офісах нашої країни. Родом диффенбахія із тропічних широт. Вона настільки вродлива, що, наприклад, жителі В’єтнаму висаджують її у вазони для прикраси парків.

Сік цієї красуні дуже отруйний і викликає опіки шкіри та набряки слизових оболонок при попаданні на них.

Домашня диффенбахія здатна зростати у висоту до 2 метрів. Її широке розлоге листя і є головною прикрасою рослини. Різного відтінку та насиченості зеленого кольору листя поцятковані візерунками кремового або білого кольору, залежно від сорту рослини.

Особливістю диффенбахії є швидке зростання. Точка зростання знаходиться на маківці, звідки раз на десять днів (при правильному догляді) з’являється і розкривається новий лист. Її стебло більше схоже на стовбур дерева, а листя створює розлогу крону. Існують кущі сорти диффенбахії.

Особливості вирощування диффенбахії

Кімнатна диффенбахія досить примхлива та вимоглива у догляді рослина. Як протест проти неналежних умов вона починає втрачати нижнє листя і частково — свою привабливість. Диффенбахія теплолюбна, і може добре почуватися в глибині кімнати далеко від вікна при штучному освітленні. Протяги для неї згубні, проте вона добре переносить зниження температури до +18 градусів. Любить рясний полив та вологе повітря у приміщенні.
Важливо! Догляд, пов’язаний з обрізанням та пересадкою рослини повинен проводитися в рукавичках.

Оптимальний час для посадки

Посадку верхівковими та стебловими живцями можна робити у будь-яку пору року.

Як правильно вибрати ґрунт (Склад ґрунту)

Для диффенбахії не рекомендується покупний ґрунт із додаванням торфу. Торф утримує вологу, а це може спричинити розвиток грибкових захворювань, що вражають не тільки коріння, а й листя рослини. Грунт для неї повинен бути слабокислим з домішкою листової землі, сфагнуму, товченого деревного вугілля, верхового торфу (можна замінити хвойною землею) та піску. Якщо грунтова суміш все ж таки купується в магазині, потрібно обов’язково уточнити її склад.

Особливість процедури після покупки квітки

Після покупки не можна відразу пересаджувати рослину, вона має пройти сприятливу акліматизацію. Дозволяється робити цю процедуру через 2 тижні після придбання у магазині. Найкращим часом для пересадки молодої рослини вважається період із лютого по травень.
Горщик вибирають необхідного розміру кореневої системи. У велику ємність пересаджувати не можна, щоб уникнути небезпечного перезволоження. При цьому необхідно виконати такі умови:

Отриману диффенбахію поміщають у півтінь при температурі 18 °С.
При покупці взимку не ставити в добре прогріту кімнату.
При сухому ґрунті рясно поливають.
Надлишки води із горщика виливають через 40 хвилин.

Особливості догляду за диффенбахією в домашніх умовах

Догляд за диффенбахією складається з вибору правильного місця та організації для неї відповідного освітлення, поливу та вологості повітря.

Розташування та освітлення

Надто яскраве світло не потрібне диффенбахії, їй більше підійде розсіяне. Однак світла має бути достатньо, щоб не губилося красиве забарвлення листя. Темне приміщення і віддаленість від джерел світла призведе до того, що її листя почне дрібнішати.

Найкраще диффенбахія почувається в кімнатах, що виходять на схід чи захід. На південній стороні вона може одержати сонячні опіки, а на північній – втратити листя. Крім того, вона не переносить протягів.

Вологість повітря

Як тропічна рослина, диффенбахія любить вологе повітря. Її можна часто обприскувати та протирати їй листя. Можна купати її під душем, уникаючи влучення води в горщик.

Важливо! Обприскування потрібно робити добре відстояною чи навіть кип’яченою водою.

Температурний режим

Найкраща температура для диффенбахії від +20 до +25 градусів, хоча взимку допустиме зниження температури до +18.

Режим поливу

Рясний полив показаний навесні та влітку. Переливати не варто, але земляний ком краще не пересушувати. Найкраща вода для поливу – тала або дощова. Або можна використовувати м’яку, добре відстояну або кип’ячену воду.

Взимку полив скорочується, але пересихання ґрунту не допускається.

Підживлення та добрива рослини

Диффенбахія – велика рослина, тому і харчування їй потрібно багато. З ранньої весни до вересня її підгодовують 1 раз на 10 днів. Добрива не повинні містити вапна, що вилуговує ґрунт. Добре чергувати мінеральні добрива з органічними.

Для сортів диффенбахії, що мають листя білого забарвлення, шкідливий азот. Вони можуть позеленіти і рослина втратить свою декоративність. При підживленні таких сортів потрібно відмовитися від органіки та вносити мінеральні добрива 1 раз на 20 днів.

Помилки догляду та їх усунення

Проблеми при вирощуванні культури та методи їх усунення:

Проблема	Причини	Рішення
Пожовтіння листя	сонячний опік	Поставити вазон у світлому місці, але не під пряме сонце
млявість і скручування листя	Поганий дренаж, загнивання коріння	Видалити пошкоджені коріння, пересадити в новий пухкий ґрунт із гарним дренажем.
Засихання листя	Нестача вологи, сухе повітря	Регулярно обприскувати листя, поливати при необхідності, не допускати засихання земляної грудки
Відсутність зростання	Полив холодною водою, погане освітлення	Переставити вазон у світле місце, поливати теплою водою

Обрізка

У міру зростання нижнє листя диффенбахії жовтіє і відмирає. Їх потрібно обрізати, і це дуже часто призводить до того, що рослина перетворюється на довгий стовбур, найчастіше викривлений, з пучком листя на маківці. Для того, щоб рослина мала гарний вигляд, її треба омолоджувати.

Якщо диффенбахія ще не вимахала до невеликого деревця, можна просто зрізати верхівку на кілька сантиметрів і обробити зріз спочатку теплою водою, потім вугільним порошком.

У тому випадку, коли рослина вже є практично голим стволом, її треба повністю обрізати, залишивши над поверхнею ґрунту близько 10 см.

Способи обрізання

Диффенбахія обрізається тонкою ножівкою або гострим зубчастим ножем, обробленим спиртом, щоб уникнути внесення інфекції. Запобіжні заходи у вигляді рукавичок обов’язкові. Потрібно підготувати також мильний розчин та товчене вугілля.

Важливо! При обрізанні стовбура виділяється багато отруйного соку, щоб скоротити його кількість, не поливайте диффенбахію кілька днів перед обрізанням.

При обрізанні обов’язково потрібно простежити, щоб залишок стовбура має кілька сплячих бруньок. Вони схожі на лунки чи кільця.

Обрізавши стовбур чітко по горизонталі, слід припорошити вугіллям зріз. Пінок, що залишився, можна накрити зверху банкою або обрізаною пластиковою пляшкою і час від часу провітрювати, знімаючи її. Поки нирки не проклюнуться, полив треба зменшити. Потім доглядати рослину в звичайному режимі – підгодовувати і поливати.

Не треба викидати зрізані частини, стебло можна розрізати на шматочки і потім використовувати як посадковий матеріал, а верхівку – укоренити у воді та підсадити до пенька, що обрізає. Вийде пишний кущ.

Важливо! Для укорінення верхівки у воді використовуйте непрозорий посуд.

Верхівкові живці

Таким способом з однієї старої квітки можна отримати тільки одну нову рослину. Для цього в період скидання листя слід зрізати зі стовбура лише верхівку та висадити у підготовлену землю для диффенбахії. Склад її має бути аналогічним підготовленому для стеблових живців субстрату. Щоб рослина краще взялася, її зріз слід звільнити від отруйного соку серветкою та обробити фітогормонами росту перед заглибленням. Створювати парник при цьому не потрібно, достатньо лише регулярно обприскувати рослину теплою водою, і вже за кілька тижнів на ньому з’являться нові молоді листочки. Після цього квітку можна пересаджувати в ємність для постійного зросту.

Пересадка

Часта пересадка диффенбахії не потрібна. Її роблять лише тоді, коли квітці потрібен горщик більшого розміру. Коли коріння повністю обплітає земляну грудку, рослині стає занадто тісно.

Способи пересадки

Пересадку зазвичай роблять шляхом перевалки рослини у новий горщик. Ґрунтова суміш має бути свіжою.

Після пересадки нижнє листя жовтіє, його треба зрізати, а верхівка починає активно кущитися. Пересадку рекомендується робити провесною, влітку ця процедура погано переноситься рослиною.

При пересадці ґрунт потрібно полити водою з розчиненим у ній кореневином чи іншим стимулятором росту. Старе та пошкоджене коріння треба обрізати і присипати зрізи товченим вугіллям.

Важливо! Висаджувати диффенбахію потрібно так, щоб невелика частина стебла була під землею, від нього зростатимуть нові корені.

Правила догляду

Якщо квітка дісталася новому власнику вже в посадженому вигляді, то турбуватися про те, яка земля потрібна диффенбахії, потрібно буде лише через якийсь час. Спочатку потрібно забезпечити рослині належний догляд у нинішньому вигляді з наявним ґрунтом.

Отже, розміщувати ємність із квіткою потрібно в глибині кімнати, щоб уберегти рослину від прямих сонячних променів та перегріву від вікна. Також рослина не терпить протягів і свіжих потоків повітря, тому якщо в кімнаті немає місця, щоб уберегти квітку від цього, на час провітрювання її потрібно виносити в сусідню кімнату. Горщик іноді потрібно повертати для рівномірного освітлення куща з усіх боків. Коли рослині стане тісно в нинішній ємності, потрібно подбати про новий горщик і ґрунт для диффенбахії.

Способи розмноження

Верхівкове живцювання

Верхівку для живцювання потрібно зрізати так, щоб під листям залишилося стебло з ниркою. Зріз зробити на 2 см нижче за нирку. Її можна вкоренити у воді, у легкій ґрунтовій суміші із сфагнуму або у вологому піску. Важливо забезпечити знову посаджену рослину хорошу вологість, обприскування, полив та гарне освітлення.

Коли у черешка, що укорінюється у воді, коріння відросте на кілька сантиметрів, його можна пересадити на постійне місце в ґрунт.

Розмноження стебловими живцями

Шматочки стебла, призначені для розмноження, потрібно перед посадкою трохи просушити день-два, не більше. На відрізку достатньо однієї бруньки. Відрізки прикопують у ґрунт на 2-3 см, розташувавши їх горизонтально ниркою догори. Місткість накривається плівкою та міститься при температурі близько +25 градусів. Після вкорінення та появи паростків їх пересаджують у горщик у звичайний для диффенбахії ґрунт.

Розмноження повітряними відведеннями

На стеблі робиться кілька невеликих надрізів, потім обкладають його сфагнумом і обертають непрозорою плівкою, закріплюючи її на стеблі нитками.

Коли з’являються перші коріння, стебло зрізають, целофан знімають і відрізок разом із мохом висаджують у субстрат.

Живці стеблові

Якщо після скидання листя залишився тільки голий стовбур, то можна використовувати його як майбутні черешки. Для цього з коренем залишають пень у 10 см, а всю решту стовбура зрізають гострим ножем. Отриману гілочку слід розділити на кілька частин так, щоб у кожної був один вузол посередині. Отримані живці слід трохи підсушити, присипавши вугіллям, і висадити в субстрат у напрямку зростання стебла.

Земля для диффенбахії, що розмножується таким способом, повинна складатися з піску та торфу, за бажанням для пеньків можна спорудити опори. Після висадки та рясного поливу живці потрібно накрити плівкою, обрізаними пляшками або банками для створення парникового ефекту. Періодично живці потрібно провітрювати і чекати, доки вони укореняться. Як тільки на стеблах з’являться нові листочки, рослини можна пересаджувати в окремі ємності з ґрунтом як для дорослих рослин.

Коли цвіте диффенбахія?

Квіти – не головна окраса диффенбахії. Цвіте вона раз на рік і дуже нетривалий час.

Час цвітіння, форма квітки

Квітуча диффенбахія – явище досить рідкісне у домашніх умовах. Звичайний час цвітіння рослини – пізня весна. У квітні або травні вона може викинути невелику квітку у формі качана, прихованого покривалом. Колір у квітки та покривала кремово-зелений.

Цвітіння триває близько тижня, потім покривало в’яне, хоча сама квітка ще залишається.

Що робити після цвітіння

Коли цвітіння закінчиться, квітка, що зів’яла, треба неодмінно зрізати, вона забирає багато сил і поживних речовин у рослини. Якщо цього не зробити, диффенбахія може сповільнитись у зростанні почати втрачати листя.

Невже вона ще й цвіте?

Диффенбахія вважається листяною рослиною, але ніщо прекрасне їй не чуже. При дотриманні правильних умов догляду вона цілком здатна зацвісти. Квітка диффенбахії типова всім представників ароїдних. Він являє собою довгий качан, оточений зеленим або кремовим покривалом.

Хоча квітуча диффенбахія в кімнатних умовах – це рідкість. Більшість квітникарів, які успішно вирощують диффенбахії як листяні рослини, жодного разу не бачили, як вони цвітуть. Залишається тільки милуватися фото диффенбахії в цвітінні.

Цвітіння диффенбахії – незвичайне видовище!

Найвідоміші види та сорти рослини

Діффенбахія плямиста

Виростає не більше 1 метра у висоту, має велике темно-зелене листя зі світлими кремовими або білими прожилками або цятками. Має кілька сортів, що відрізняються забарвленням листя.

Діффенбахія каміла

Один із сортів диффенбахії плямистої. Відрізняється кольором листової пластини – середина практично біла, краї листя – зелені. Зі зростанням рослини серединка може трохи позеленіти.

Диффенбахія мікс Компакта

Це диффенбахія кущова, виростає до 50-65 см, листя з великими білими плямами.

Діффенбахія чарівна

Дуже добре приживається у приміщеннях із поганим освітленням, виростає майже до 2 метрів. Листя велике до 50 см, темно-зелене з білими смужками.

Опис рослини

Диффенбахія – це рослина, яка відноситься до сімейства вічнозелених Ароїдних. Батьківщиною квітки визнані регіони Америки, що у тропічному поясі. Своє ім’я квітка отримала від Йозефа Діффенбаха – садівника з Австрії.

Багато видів диффенбахії виступають як кімнатна рослина. Для них властиве товсте стебло, що закінчується верхівкою з листя, яке має овальну видовжену форму і строкате забарвлення. Поза волею рослина цвіте дуже рідко, тому білий качан вдасться побачити не кожному. Проте, короткий період цвітіння, який триває кілька діб, посідає середину – кінець весни. Плодом є оранжево-червона ягода.

Характерною особливістю рослини є швидке зростання. За короткий проміжок часу дифенбахія може помітно витягнутися.

У висоту диффенбахія може досягати 2 метрів, але за такого великого зростання нижня частина стебла стає жовтуватою, що виглядає не особливо декоративно.

Вважається, що сік диффенбахії є отруйним. Саме тому багато садівників і квітників іноді уникають посадки рослини. Квітка в деяких країнах використовується як препарат для знищення щурів. Рослина безпечна для людини, якщо не вживати її в їжу. При обробці та зрізанні частин кімнатної красуні найкраще озброюватися рукавичками. Не варто заводити квітку в будинку, якщо в ній живуть вихованці, які люблять покусати все довкола. Сік рослини, потрапивши на їхню мову, може спричинити хвороби або смерть.

Проблеми, хвороби та шкідники у квітки

Найпоширеніші захворювання у диффенбахії:

Грибкові поразки. Виникають через надлишок вологості. Ознаки ураження – в’янення, відмирання листя, заболоченість ґрунту. Лікування зводиться до видалення ураженого коріння (для чого квітку витягають з горщика). Місця зрізу коріння присипати активованим вугіллям, взяти свіжий субстрат, попередньо проливши його слабким розчином марганцівки.
Розм’якшення стебла. Стебло починає гнити біля основи через низьку температуру або підвищену вологість. Хвору ділянку потрібно видалити, рослину пересадити у свіжий ґрунт.

Проблеми, пов’язані з неправильним доглядом – опадіння листя, ослаблення їх забарвлення, бурі та коричневі плями на листі.

Шкідники, що вражають диффенбахію:

Попелиця. Ознаки: рослина ослаблена, можуть виникнути інші захворювання, які переносить попелиця.
Щитівка. Знебарвлені листя, характерні коричневі бляшки на листі.
Павутинний кліщ. Павутиння на стовбурі, млявість листя.
Борошнистий червець. Вражають листя, вони починають відмирати. Якщо не лікувати, загине вся рослина.

Методи боротьби зі шкідниками стандартні – видалення їх з рослини за допомогою мильного розчину та подальшого ополіскування. За потреби – обробка контактним інсектицидом.

Обрізка диффенбахії з довгим стволом

У цій ситуації пересадка проводиться разом із обрізанням. Іноді єдина точка зростання диффенбахії знаходиться на самій вершині стебла. Старіючи, листя в’яне і опадає, а стовбур непомітно подовжується. Такі рослини:

втрачають привабливість;
потребують додаткової опори;
вимагають більш трудомісткого догляду та уваги.

Але при цьому на стволі у вузлах залишаються сплячі бруньки. Якщо рослина позбудеться точки росту, їм не залишиться нічого іншого, як прокинутися і дати життя новим потужним пагонам, які живляться від кореневої системи, що вже існує. Тому, обрізаючи верхівку у дорослих рослин, можна досить швидко оновити екземпляр диффенбахії, зробивши її більш кущистою і пишною.

Верхівковий держак і оголена частина стовбура – це чудовий матеріал для розмноження кімнатної рослини. Отримувати живці можна вже три- чи чотирирічні диффенбахі.

Корисні поради (Квітникові на замітку)

Щоб диффенбахія зберегла свою декоративність, потрібно не просто добре доглядати її. Ось кілька хитрощів, які допоможуть квітникарам удосконалити догляд за рослиною.

Якщо лист, що народжується, починає розвертатися раніше, ніж він повністю вийшов з пазухи, можна обережно перев’язати його м’якими нитками. Як тільки він весь виявляється зовні – нитки зняти. Лист легко і швидко розгорнеться і краї не будуть рваними.
Якщо лист росте швидше, ніж розгортається, можливо не вистачає добрив. Внесіть підживлення, що містить калій, фосфор та азот.
Цвітіння дуже послаблює диффенбахію. Якщо вам це не головний чинник її декоративності, краще відразу прибрати суцвіття, інакше рослина сильно уповільнить свій зріст.
У великих горщиках листя диффенбахії виростає більшого розміру.
В одному горщику з диффенбахією добре уживаються і чудово виглядають такі рослини, як традесканція, колізія та дрібнолиста пеперомія.

Шкода диффенбахії: міф чи реальність?

Діффенбахія – дуже ефектна рослина, але багато квітникарів відмовляються заводити її у себе вдома. Все тому, що поширена думка про нібито найстрашнішу отруйність диффенбахії. Але все не таке страшно. Сік диффенбахії дійсно викликає подразнення шкіри та слизових. Як це проявляється? Шкіра, на яку потрапив сік диффенбахії (наприклад, при розподілі живців), почервоніє і свербить. Достатньо змити цей сік звичайною водою і все минеться. Можливо, алергікам доведеться гірше і почервоніння буде більш суттєвим. І все! Нічого смертельного. Боїтеся сверблячки? Одягайте рукавички при будь-якій маніпуляції з диффенбахією, її сік гуму не роз’їдає.

Більше серйозно на тему того, чи можна тримати диффенбахію вдома, замислюються батьки маленьких дітей або власники тварин. Що сказати? Багато котів із задоволенням обгризають нижнє листя диффенбахії. І живуть при цьому довго та щасливо. Хоча, звичайно, краще не ризикувати і, якщо ви помітили пожований лист, простежте за самопочуттям свого улюбленця. І якщо що, везіть до ветеринара! Хоча, з більшою ймовірністю, ніякої шкоди диффенбахія тварині не завдасть. Швидше, навпаки, рослина ризикує втратити свою декоративність через смакові уподобання вашого котика.

Щодо дітей, то проводити експерименти, звичайно ж, не варто. Поставте диффенбахію поза зоною доступу маленької дитини. Коли він підросте, поясніть, що ця рослина отруйна і рвати її листя, а тим більше, тягнути їх у рот, не можна. Може бути опік слизової оболонки, що особливо небезпечно для алергіків.

Таким чином, шкода диффенбахії – відносна величина. А ось користь – очевидна. Цей великомір має дивовижні властивості поглинати різні забруднювачі повітря, такі як толуол, ксилол, формальдегід, бензол (схожими очищаючими властивостями володіє фікус Бенджаміна ). Це означає, що повітря у приміщенні, де росте диффенбахія, буде очищеним від цих хімічних речовин. Але це ще не все. Диффенбахія, що володіє великим листям, здатна виділяти велику кількість кисню та іонізувати повітря. І останнє – знову ж таки, велике листя диффенбахії випаровує зі своєї поверхні велику кількість води, відповідно, підвищують вологість повітря в приміщенні.

Відповіді на запитання читачів

Тривалість життя

Діффенбахія може жити довго, поки не оголиться довге стебло і вона не втратить своєї краси. Потім її треба обрізати і виростити нову квітку або вкоренити верхівку. Кущисті диффенбахії взагалі можуть жити дуже багато років при гарному догляді.

Чи отруйна диффенбахія

Рослина дуже отруйна. Її чумацький сік при попаданні на шкіру може спричинити опік та сильну алергічну реакцію. При попаданні на слизову оболонку викликає набряк.

Чому не можна тримати вдома диффенбахію чи можна?

Диффенбахію тримати вдома можна й треба. Необхідно лише дотримуватися запобіжних заходів, зокрема тримати її поза досяжністю від дітей.

Дослідження показали, що диффенбахія має здатність очищати повітря від формальдегідів та інших токсинів.

Чому жовтіють і сохнуть листя?

Для диффенбахії природний процес – поступово втрачати нижнє листя. Якщо жовтіють і сохнуть листя на інших частинах рослини, це може говорити про занадто низьку температуру утримання або наявність протягів.

Чому не росте нове листя?

Можливо, дифінбахія починає цвісти, тоді нове листя росте набагато повільніше. Потрібно обрізати суцвіття, якщо вас не цікавить цвітіння.

Як відбувається зимівля рослини?

Восени та взимку диффенбахія відпочиває, тому скорочується полив і припиняється підживлення. Взимку потрібно стежити, щоб коренева система не мерзла, це може занапастити квітку. Температура не повинна бути нижчою за +18 градусів.

Як перемістити дорослу рослину: покрокова інструкція

Далі розказано покроково, як переміщати рослину в домашніх умовах.

Особливості переміщення рослини з довгим стволом

Молоді рослини із швидкими темпами зростання пересаджують щороку. Дорослі особини з довгим стволом вимагають пересадки з обрізанням ствола. В даному випадку листя розташовується на самому верху довгого оголеного стебла. Стовбур подовжується, а точка зростання одна, розташована на верхівці стебла, завдяки чому потрібна опора для підтримки квітки. Доглядати стає важче.
У вузлах пагона є сплячі бруньки, які прокидаються з утворенням більш потужних стебел при втраті головної точки зростання. Харчування йтиме від коріння. При обрізанні рослина стає оновленою і кущистою. При зрізанні верхнього живця під час підготовки до пересадки можна зробити і розмноження квітки.

Для появи нових придаткових коренів потрібно якнайбільше поглибити стебло.

Далі на відео можна подивитися, як обрізати диффенбахію та що робити з обрізаними пагонами:

Як правильно обрізати верхівку?

Важливо! Всі роботи необхідно проводити в гумових рукавичках, так як сік рослини, що виділяється, отруйний і на шкірі можуть з’явитися опіки і сильне подразнення.

Підрізання верхівки ствола проводиться у будь-яку пору року. Не обрізають рослину, якщо ствол не має в діаметрі 3-4 см. За кілька днів до виконання зрізу припиняють полив для меншого виділення соку в місцях обрізки.

Необхідною умовою є дотримання таких правил:

підрізування проводити гострим, продезінфікованим спиртовим розчином ножем;
берегти очі від попадання отрути, що бризнула;
зріз робити строго горизонтальним, не рваним;
зріз підсушують серветкою та обробляють вугіллям;
миють руки з милом після роботи, інструмент дезінфікують повторно.

На обрізану частину верхівкового стебла ставлять банку до появи молодих пагонів. Провітрювати, щоб уникнути загнивання тканин.

Вибір ґрунту

Готують свіжий повітропроникний розпушений грунт. Найкращою комбінацією є суміш із рівних пропорцій піску, торфу та дернової землі. Можна додати листову землю. Хорошим складом буде суміш, що складається з 2 частин торфу, перегною, листової землі та 1 частини піску.
У магазинах продається універсальний плодово-листяний ґрунт. Ґрунт необхідно простерилізувати. Якщо рослина вища за 1 метр, грунт грунт роблять більш важким, збільшуючи частину листової землі, додають мох сфагнум або грунт з-під хвойних рослин, деревне вугілля.

Довідка. У вибрану необхідного розміру ємність з отворами обов’язково на дно укладають дренаж з цегляної крихти, керамзиту або деревного вугілля, потім засипають підготовлений ґрунт. Дренаж повинен займати не менше ¼ обсягу горщика.

Посадка

Покрокова інструкція така:

Попередньо поливають рослину. Грунт повинен бути зволоженим, але не сильно мокрим, інакше коріння загниватиме. Квітка може загинути.
Витягують диффенбахію зі старого горщика, обережно виймаючи земляну грудку. Якщо рослина здорова, то старий ґрунт не обтрушують. Чим менше тривожна земляна грудка, тим швидше диффенбахія адаптується до нових умов існування.
Уважно оглядаємо кореневище, обов’язково видаляємо гниле, сухе і поламане коріння. Поганий корінь може стати причиною грибкових інфекцій та паразитів у новій ємності, а це одразу призведе до хвороби. Зрізи посипають порошком із активованого вугілля.
На дренажний шар нової ємності засипають невелику кількість свіжого ґрунту.
По центру встановлюють рослину зі старою грудкою, досипають ґрунт з боків і ущільнюють, щоб не залишалося порожнеч.
Після пересадки для кращого приживання додають у воду для поливу такі укоренювачі, як «Циркон», «Корневін», «Корнерост».

На відео, розташованому нижче, показано весь процес пересадки:

Омолодження старої диффенбахії: пересадка та обрізання

Якщо рослина набула непривабливої форми, можна постаратися її омолодити. Для пересадки та омолодження квітки знадобляться такі матеріали:

м’який ґрунт;
подрібнений мох;
торф’яна маса;
очищений пісок.

На початку роботи обережно обрізають стебло рослини на 3-5 см вище за вузл квітки. Робити це краще під прямим кутом, щоб пеньок стебла був рівним. Зріз обробляється за допомогою активованого вугілля. Для його підсушування можна використовувати паперову серветку.

Обрізану частину рослини слід накрити скляною банкою або шматочком целофану. Не зайвим буде додати в ґрунт невелику кількість деревного вугілля.

Для квітки необхідно підібрати
слабокислий грунт з додаванням перегною .
Якщо земля була куплена у магазині, потрібно уважно вивчити її склад.

Іноді для пересадки рослини в ґрунт додають землю, зібрану дома виростання хвойних дерев.

Пересаджувати квітку слід тільки в розпушений ґрунт. У нову землю бажано додати торф та річковий пісок.

Обов’язковою умовою при пересадці диффенбахії є стерилізація ґрунту.