Вважається, що людина чує частоти у діапазоні від 20 до 20 000 Гц. Згідно відомої теореми Котельникова, для того, щоб аналоговий (безперервний за часом) сигнал можна було точно відновити за його відліками, частота дискретизації має бути як мінімум вдвічі більше максимальної звукової частоти.
Частота дискретизації безпосередньо впливає на те, наскільки чистим (без перешкод та шумів) та якісним буде звук. Чим вище частота, тим краще. Для більшості музичних програм краще всього підходить частота дискретизації 44,1 кГц. 48 кГц зазвичай використовується для створення музики або іншого аудіо для відео.
Частота дискретизації, частота запису або частота семплювання визначає кількість вибірок даних в одиницю часу, взятих з безперервного сигналу для подальшого оцифрування та зберігання пам'яті. Одиницею частоти дискретизації є герц – величина обернена секунді 1/с, с-1.