Модрина покаже свою мармурову структуру, можливий рожевий відтінок. З торця колоди різні породи нескладно відрізнити за будовою деревини. У модрини велике ядро, щільні річні кільця вузької заболоні. Сосна та ялина характерні ширшою заболонню та слабким ядром, у яке цвях забити набагато простіше.
Візуально відрізнити пиломатеріали з модрини від соснових дощок можна за темним відтінком. Сосна жовтіє, модрина набуває коричнево-червоного відтінку. Модрина важче, з менш вираженим запахом, на відміну сосни.
– Сосна світліша, має колір від жовтувато-або червонувато-білого до червонувато-жовтого. Згодом темніє до червоно-коричневого. Модрина спочатку має насичений яскраво-червоний чи червоно-коричневий колір; – Оскільки на модрина добре помітні річні кільця, її малюнок виразніший і різноманітніший.
Весною хвоя модрини світло-зелена, восени золотисто-жовта. У озелененні найбільшого поширення набула модрина європейська, або опадаюча (Larix decidua), що природно росте в горах Середньої Європи. Це довговічна порода заввишки до 40 м, що живе до 500 років.