Диференціальні ознаки фонем визначаються за допомогою протиставлень. Інтегральні – це ознаки звуків, що втілюють фонеми, які беруть участь у протиставленні даної фонеми іншим фонемам.
Диференціальний (відмінний) ознака (ДП) – одне з основних понять лінгвістики: та чи інша властивість мовних одиниць, що протиставляє їх іншим одиницям того ж рівня, що їм не володіє (або має протилежну властивість).
Підйом – диференціальний ознака голосних, обумовлений вертикальним рухом мови (дим-дам', дума-будинку).
Диференціальними називаються такі ознаки, які розрізняють принаймні 2 фонеми у цій мові. Кожен фонеме відповідає свій власний набір диференціальних ознак, які відрізняють її від будь-якої інший.