Для характеристики кислотності середовища використовують водневий показник рН. Він визначається як негативний десятковий логарифм концентрації іонів водню. У нейтральному середовищі рН дорівнює 7, в кислому – менше 7, в лужному – більше 7.
Сіль зі слабкою основою та сильною кислотою Його катіон вступає в реакцію та зв'язує гідроксид-іони води OH−. У результаті утворюється розчин із надлишком іонів водню H+. Середа водного розчину – кисла, pH менше 7. Реакція індикаторів: фенолфталеїн залишається безбарвним, лакмус і метиловий помаранчевий – червоніють.
Визначення характеру середовища водних розчинів речовин. Індикатори При кислотному характері середовища в розчині міститься надлишок катіонів водню H+, а концентрація гідроксид-іонів близька до нуля. При лужному характері середовища в розчині надлишок гідроксид-іонів OH-, а концентрація катіонів H+ близька до нуля.
Гідроліз – це реакція обмінного розкладання речовини водою. Водні розчини солей мають різні значення рН і різні типи середовищ – кислотну (рН < 7), лужну (рН> 7), нейтральну (рН = 7).