Горизонтальна система координат :40, або горизонтальна система координат :30 – це система небесних координат, у якій основною площиною є площина математичного горизонту, а полюсами – зеніт і надир.
Горизонтальні координати в астрономії складають висота світила і зенітна відстань. Крім цього, є ще азимут. Висота світила це дуга його вертикала від математичного горизонту до напрямку на саме світило. Межі висоти до зеніту дорівнюють від 0° до +90°.
площині відлічується одна зі сферич. координат . Системи координат, що застосовуються в астрономії, одержали назви за осн. площиною системи: горизонтальна, екваторіальна, екліптична й галактична.