Найважчим для Васютки був день, коли здійнявся вітер і почався дощ. Хлопчик хотів їсти, його починало нудити. Він з'їв залишки окрайця. Не було сил навіть розвести багаття.
Васютка згадував свій рідний дім, своїх маму, тата та дідуся. Хлопчик прислухався до лісових звуків з цікавістю, він розмовляв з лісовими жителями про його родину про те, що він заблукав. Васютка Шадрін є сином начальника рибальської артілі Григорія Опанасовича Шадріна.
Мати наполягала, щоб Васютка взяв із собою крайок хліба, тому що "споконвіку так заведено". Васютка розумів, що такий старовинний порядок: "Йдеш у ліс – бери їжу, бери сірники". Мати звично суворо каже: "На от краю. Не задавить вона тебе."