Новокаїн – діетиламіноетилового ефіру параамінобензойної кислоти гідрохлорид. Це один із найбільш широко використовуваних для інфільтраційного знеболювання анестетиків. Новокаїн являє собою білий кристалічний порошок, добре розчинний у воді та спирті.
Перша група місцевих анестетиків (група ефірів) містить складні ефіри бензойної кислоти (кокаїн, Бенкаїн), складні ефіри параамінобензойної кислоти (прокаїн, бутамбен), складні ефіри амінобензойної та бензойної кислот (Тетракаїн).
Пригнічує проведення як больових імпульсів, а й імпульсів інших модальностей. Анестезуюча дія лідокаїну в 2-6 разів сильніше, ніж прокаїну (діє швидше і довше – до 75 хв, а після додавання епінефрину – більше 2 годин). При місцевому застосуванні розширює судини, не чинить місцевоподразнюючої дії.
Основні представники місцевих анестетиків – новокаїн, прокаїн, тетракаїн (застосовують для поверхневої анестезії в офтальмологічній та оториноларингологічній практиці; у хірургії тільки для спинальної анестезії), дикаїн, лідокаїн, леокаїн, ксилокаїн, емла, маркаїн, анекаїн, тримекаїн, бумекаїн (застосовують тільки для …