§ 22. Міста й села в минулому й зараз

1. Зародження міського життя на українських землях. Міста, містечка, великі й малі села створювали ту неповторну основу, на якій відбувалися події української історії. Кожне із цих поселень мало й має власне обличчя. Однак лише разом вони формують образ тієї України, яку згадував кожен, хто бачив її хоча б раз у житті. Як же формувався цей образ?

Перехід людства до осілого способу життя призвів до появи постійних поселень. Згодом серед поселень землеробів почали виділятися ті, де були зосереджені ремісники, представники влади, розташовані релігійні святині. Такий тип поселення називають містом.

За честь бути першим містом сперечалися Єрихон (розташований на території сучасного Ізраїлю) і Чатал-Гуюк (розташований на території сучасної Туреччини). Вони виникли приблизно 10 тисяч років тому.

Ольвія — найбільше грецьке місто Північного Причорномор’я в уяві художника (1) і реконструктора-археолога (2).

Розгляньте малюнки. На які заняття жителів грецьких міст вказують зображення? Чим художній образ відрізняється від реконструкції?

Реконструкція поселення Майданецьке на Черкащині за результатами археологічних досліджень племен трипільської культури.

Появу міського життя на території України деякі історики пов’язують із часами трипільської культури. Так, серед поселень трипільців, які дослідили археологи, виділяються кілька великих протоміст. Найбільше з них Майданецьке, що існувало приблизно 6 тисяч років тому. На площі у 200 гектарів розміщувалося близько 3 тисяч одно-, дво- і триповерхових будівель. Імовірно, тут проживало до 15 тисяч осіб. Це було найбільше поселення в Європі тих часів. Проте історики вважають, що велике скупчення населення й великі розміри є недостатніми умовами для статусу міста. Дослідження ще тривають. Після занепаду трипільської культури на території України на тривалий час зникли великі поселення.

Поява справжнього міського життя на території сучасної України пов’язане з переселенням на ці землі греків у VIII—VI ст. до н. е. На узбережжі Чорного моря і в Криму постали грецькі міста. Кожне місто було окремою державою. За своїм зовнішнім виглядом і внутрішнім устроєм вони нагадували міста Греції. На початку нашої ери після загибелі Римської імперії занепало й міське життя на цих землях.

Реконструкції слов’янського городища і невеликих поселень.

Розгляньте малюнки. Укажіть основні відмінності між грецькими містами й слов’янськими городищами.

Київ за часів князя Ярослава Мудрого. Реконструкція.

Чому Київ у XIX ст. вже мав суттєві відмінності від попередніх епох?

Київ у XVII ст. (1) та на початку XIX ст (2).

2. Розвиток міського життя. Наступний етап у розвитку міст на землях сучасної України пов’язаний із виникненням і розвитком Київської держави (Русі-України).

Слов’яни, які заселяли лісостепові та лісові простори України, жили невеликими поселеннями. Також вони мали укріплені городища, які були племінними центрами. Наприкінці V — на початку VI ст. з одного такого городища постав Київ. Згодом виникли й інші відомі тепер міста: Чернігів, Коростень, Переяслав тощо.

Київська держава за часів свого розквіту мала настільки багато міст, що її називали «гердерікою» — «країною міст». Київ був одним із найбільших міст Європи. У цей період міста стали центрами ремесла й торгівлі, тут жили князь та інші представники влади. У містах розміщувалися головні храми, які перетворювалися на місця паломництва вірян. Проте слід зазначити, що більша частина населення продовжувала працювати на землі.

У XIII ст. після монгольської навали Київ на тривалий час занепав. Хоча загалом його вигляд залишався незмінним аж до XIX ст. Занепадали й інші міста Наддніпрянщини.

У той самий час активно розвивалося міське життя на західноукраїнських землях. Тут міста, подібно до західноєвропейських міст, мали вузенькі вулички, кам’яні будівлі, центральну ринкову площу, кафедральний собор, ратушу тощо. Найшвидше розвивався Львів, який на кілька століть став найбільшим містом на українських землях, важливим центром торгівлі та ремесла.

Львів у XVII ст.

З опису Львова львівським радником Йоганом Альнпеком (XVI ст.)

Це місто в достатній кількості постачає цілому Польському королівству різні шовкові тканини, килими і пахуче коріння. Тут є все, що тільки потрібно для людського вжитку, до того ж тут незрівнянно низькі ціни на продукти, що притягає до міста велику кількість людей різних національностей.

З опису Львова гданським купцем Мартином Грюневегом (1606 р.)

Уся худоба, що її женуть із Поділля і Молдавії до Італії, проходить через це місто. Я об’їздив пів-Європи, побував у найславетніших містах світу, але в жодному не бачив стільки хліба.

Тут величезна кількість пива і меду, не тільки місцевого, а й привезеного. Вино привозять із Молдавії, Угорщини, Греції. У цьому місті, як і у Венеції, на Ринку зустрінеш людей з усіх країн світу у своєму вбранні: козаків — у великих кучмах, росіян — у білих шапках, турків — у білих чалмах, німців, італійців, іспанців — у короткому одязі. Кожен, якою б мовою він не розмовляв, знайде тут і свою мову.

1) Про що йдеться в уривках із джерел?

2) На чому зосереджували увагу іноземці, відвідавши Львів?

3) Який висновок про розвиток міста ви можете зробити?

Після виникнення промислового виробництва міста, яких ставало дедалі більше, почали перетворюватися на центри господарського життя. Змінювалося життя й міського населення, кількість якого стрімко зростала. Зовнішній вигляд міст також змінювався: прокладали широкі вулиці, зводили багатоповерхові будинки, розбудовували порти, залізниці. З’явилися міський транспорт, міські театри та інші центри розваг і відпочинку, стало набагато більше закладів освіти тощо.

Ці зміни не оминули й українські землі. Так, наприкінці XVIII — на початку XIX ст. виникло кілька десятків міст, які перетворилися на важливі центри міжнародної торгівлі й промисловості. Першість серед українських міст посіла Одеса, яка стала й найбільшим містом Російської імперії. Через його порт проходила більшість товарів, які шли на продаж за кордон.

Одеса в другій половині XIX ст.

Промисловий краєвид міста радянських часів.

У цей самий час активно розбудовували міста, які ставали центрами великої промисловості (металургії, металообробки тощо): Дніпро (Катеринослав, Дніпропетровськ), Запоріжжя (Олександрівськ), Донецьк (Юзівка, Сталіне), Луганськ, Миколаїв та інші. У таких містах життя було підпорядковане ритму ключового підприємства. Україна ставала індустріально-аграрною країною.

Такий напрям у розвитку міст був закріплений за часів існування СРСР. Індустріальні гіганти визначали вигляд і устрій значної частини міст України. Щоправда, такий шлях розвитку міського життя мав багато негативних наслідків: несприятлива екологічна ситуація, слабка розвиненість інших сфер міського життя — культури й відпочинку.

Також саме за радянських часів кількість міського населення почала переважати сільське й далі продовжувала неухильно зростати.

Зараз українські міста й містечка переживають новий етап розвитку. Змінюється їхній вигляд. Багато уваги приділяється тому, щоб місто стало зручним для його жителів. Особливо швидко розвиваються Київ, Львів, Харків, Дніпро та інші міста. Нові часи поставили на порядок денний і вирішення нових проблем. Особливої уваги потребувала проблема транспорту, який заполонив вулиці міст.

3. Містечка й села України. Поряд із великими промисловими містами завжди існували й невеликі містечка та українські села.

Більшість невеликих міст зосереджена на Правобережній і Західній Україні. Вони мають давню й багату історію. Жителі цих міст переважно поєднували ремісничу й торговельну працю із землеробством. Центрами міського життя традиційно залишалися церкви, ратуші та базари.

Після переходу під імперську владу вигляд міст і містечок змінювався. Вони ставали центрами владних установ. У кожному з них з’являлися нові центри з площами, навколо яких розташовувалися будинки місцевої адміністрації. Центральні вулиці й площі деяких міст вимощували бруківкою.

Однак більшість вулиць залишалася незабрукованою й майже непрохідною в дощову пору року. Будинки городян зазвичай були одно- або двоповерховими й дерев’яними. Зовні стіни фарбували або штукатурили, дерев’яні частини оздоблювали різьбою. Вікна заможних жителів міст інколи були засклені кольоровим склом.

Більшість поселень на українських землях становили й становлять зараз села. Із найдавніших часів українці будували хати біля озер і річок. Вони майстерно вписували свої оселі в навколишнє середовище. Народне житло — сільська хата — у кожному регіоні мало як спільні, так і свої особливі ознаки. Українська хата була уособленням народних спадкових традицій, моральних засад та уявлень про красу. У вигляді сіл упродовж тисячоліть мало що змінилося, хіба що матеріал, із якого зводять будинки. Також з’явилися дороги з твердим покриттям.

Луцьк. Сучасний вигляд.

Мукачево. Сучасний вигляд.

Краєвид українського села Наддніпрянщини. XIX ст.

Сучасне гірське село в Карпатах.

Розгляньте малюнки. Що на них зображено? Які ще проблеми сучасних міст ви можете назвати?

Руйнівних змін у зовнішньому вигляді українські села зазнали за часів комуністичного режиму, коли влада намагалася «стерти межу між містом і селом». Так, в українських селах було зруйновано тисячі церков, з’явилися клуби, багатоповерхові житлові будинки міського типу, централізоване газопостачання та водопроводи. Однак такі заходи лише призвели до масового переїзду селян до міст, де умови життя й роботи були кращими. У 1970—1980-ті рр. з карти України зникли тисячі сіл. Економічні негаразди 1990—2000-х рр. не додали життєвих сил українському селу.

З опису німецького мандрівника початку XIX ст. Георга Коля, що відвідав українські землі

Хати повиті зеленню й буйним зіллям, розкинулися по узбіччях балок і поховалися в ярах. Високо поза селом, де продувають вітри, стоять 50 і 100 вітряків. І так перед мандрівником, що їде високим голим і пустим степом, несподівано розкривається дуже мальовничий та небуденний образ, коли з яру виринає українське село. Українці живуть у чисто дотримуваних хатах, що до тебе всміхаються. Вони не вдовольняються тим, що кожного тижня їх миють, але кожні два тижні їх білять, тому їхні хати білі, неначе вибілене полотно.

На які особливості українського села звернув увагу німецький мандрівник Г. Коль?

Запитання та завдання

1. Коли з’явилися села й міста на території України?

2. Назвіть відмінності між містом і селом.

3. Які міста в різні часи розвитку українських земель були найбільш розвиненими?

4. Коли почався промисловий розвиток українських міст?

5. Обговоріть у групах. Чому роль міст у господарському житті із часом зростає?

6. Чому тривалий час у вигляді сіл майже не відбувалося змін?

7. Чи можна стверджувати, що село є «душею народу»?

8. Складіть розповідь-опис про своє місто (село).

Міграція з села до міста: визначення та причини

Швидше за все, ви зараз живете в урбанізованому місті. Це не здогадка чи містичне осяяння, це просто статистика. Сьогодні більшість людей живуть у містах, але, мабуть, не потрібно довго шукати в минулих поколіннях, щоб знайти час, коли ваша сім’я жила в сільській місцевості. З настанням індустріальної епохи міграція з сільської місцевості до міст відбувається по всьому світу. Міграціяє важливим фактором, що впливає на зростання чисельності населення та його просторову структуру.

Міграція з села до міста змінила концентрацію сільського та міського населення, і сьогодні в містах живе більше людей, ніж будь-коли раніше в історії людства. Ця зміна – не просто питання цифр; реорганізація простору природно супроводжує таке драматичне переміщення населення.

Міграція з села до міста є просторовим явищем за своєю суттю, тому область людської географії може допомогти виявити та проаналізувати причини і наслідки цієї зміни.

Географія визначення міграції з села до міста

Люди, які живуть у сільській місцевості, більш схильні до міграції, ніж ті, що живуть у містах.1 Міста перетворилися на центри промисловості, торгівлі, освіти та розваг. Привабливість міського життя та багато можливостей, які можуть з ним пов’язуватися, вже давно спонукають людей покидати рідні місця і переїжджати до міста.

Міграція з села до міста – це коли люди переїжджають, тимчасово або назавжди, з сільської місцевості до міста.

Міграція з села в місто відбувається як на національному, так і на міжнародному рівні, але внутрішня або національна міграція відбувається швидше.1 Цей тип міграції є добровільним, тобто мігранти добровільно вирішують переїхати. Однак у деяких випадках міграція з села в місто може бути вимушеною, наприклад, коли біженці з сільської місцевості тікають до міст.

Для країн, що розвиваються, характерні вищі темпи міграції з села в місто порівняно з країнами з більш розвиненою економікою.1 Ця різниця пояснюється тим, що в країнах, що розвиваються, більша частка населення проживає в сільській місцевості, де воно бере участь у традиційних галузях сільської економіки, таких як сільське господарство та управління природними ресурсами.

Рис. 1 – Фермер у сільській місцевості.

Причини міграції з села до міста

У той час як урбаністичні міста зазнали значних трансформацій завдяки зростанню населення та економічному розвитку, сільська місцевість не зазнала такого ж рівня розвитку. Розбіжності між сільським та міським розвитком є основними причинами міграції з села до міста, і їх найкраще описати через фактори виштовхування та притягування.

A поштовховий фактор це все, що викликає у людини бажання покинути свою поточну життєву ситуацію, і фактор тяги це все, що приваблює людину до переїзду в інше місце.

Давайте розглянемо деякі важливі фактори, що впливають на екологічну, соціальну та економічну ситуацію, які спонукають людей мігрувати з сільської місцевості до міст.

Екологічні фактори

Сільське життя тісно пов’язане з природним середовищем і залежить від нього. Стихійні лиха є поширеним фактором, що підштовхує сільських мешканців до міграції в міста. До них відносяться події, які можуть негайно перемістити людей, такі як повені, посухи, лісові пожежі та несприятливі погодні умови. Форми міграції e деградація навколишнього середовища Через процеси опустелювання, втрати ґрунтів, забруднення та дефіциту води прибутковість природного середовища та сільського господарства знижується. Це підштовхує людей до переїзду в пошуках компенсації своїх економічних втрат.

Рис. 2 – Супутниковий знімок з індексом посухи над Ефіопією. Зелені зони позначають кількість опадів, вищу за середню, а коричневі – нижчу за середню. Більша частина Ефіопії – сільська місцевість, тому посуха вплинула на мільйони людей, чиї засоби до існування залежать від сільського господарства.

Урбаністичні міста обіцяють меншу пряму залежність від природного середовища. Фактори екологічного тяжіння включають доступ до більш стабільних ресурсів, таких як прісна вода та продукти харчування в містах. Вразливість до стихійних лих та наслідків зміни клімату також знижується при переїзді з сільської місцевості до міста.

Соціальні фактори

Підвищений доступ до якості освіта і охорона здоров’я У сільській місцевості часто бракує державних послуг порівняно з містом. Більша частина державних витрат часто спрямовується на надання державних послуг у містах. Міські міста також пропонують безліч можливостей для відпочинку та розваг. розвага Від торгових центрів до музеїв – азарт міського життя приваблює багатьох сільських мігрантів.

Економічні фактори

Працевлаштування і освітні можливості називають найпоширенішими факторами притягання, пов’язаними з міграцією з села до міста.1 Бідність, продовольча незахищеність і брак можливостей у сільській місцевості є наслідком нерівномірного економічного розвитку і штовхають людей до міст, де рівень розвитку є вищим.

Нерідко сільські жителі відмовляються від сільськогосподарського способу життя, коли їхні землі деградують, страждають від стихійних лих або стають неприбутковими з інших причин. У поєднанні з втратою робочих місць через механізацію та комерціалізацію сільського господарства безробіття в сільській місцевості стає основним фактором, що підштовхує до такого кроку.

Зелена революція відбулася в 1960-х роках і включала механізацію сільського господарства та використання синтетичних добрив. Це збігається з масовою міграцією з села в місто в країнах, що розвиваються. Безробіття в сільській місцевості зросло, оскільки у виробництві продуктів харчування було потрібно менше робочої сили.

Переваги міграції з села до міста

Найбільш помітними перевагами міграції з села до міста є розширення можливостей для отримання освіти та працевлаштування. Завдяки розширенню доступу до державних послуг, таких як охорона здоров’я, вища освіта та базова інфраструктура, рівень життя сільських мігрантів може різко покращитися.

З точки зору міста, наявність робочої сили збільшується завдяки міграції з села до міста. Зростання населення сприяє подальшому економічному розвитку та накопиченню капіталу в галузях промисловості.

Недоліки міграції з села в місто

Втрата населення в сільській місцевості руйнує сільський ринок праці і може поглибити розрив у розвитку між містом і селом. Це може перешкоджати продуктивності сільського господарства в районах, де комерційне сільське господарство не є поширеним, і впливає на міських жителів, які залежать від сільського виробництва продуктів харчування. Крім того, після продажу землі, коли мігранти виїжджають до міста, вона часто може бути придбана великими корпораціями.Часто така інтенсифікація землекористування може призвести до подальшого погіршення стану довкілля.

Відтік мізків є ще одним недоліком міграції з села до міста, оскільки ті, хто міг би сприяти розвитку сільської економіки, вирішують залишитися назавжди в місті. Це також може призвести до втрати родинних зв’язків і зниження соціальної згуртованості в сільській місцевості.

Нарешті, обіцянки міських можливостей не завжди виконуються, оскільки багато міст намагаються встигати за зростанням населення. Високий рівень безробіття і брак доступного житла часто призводять до утворення скваттерських поселень на периферії мегаполісів. Сільська бідність набуває міської форми, а рівень життя може знизитися.

Рішення для міграції з села до міста

Вирішення проблеми міграції з сільської місцевості до міста полягає у відродженні сільської економіки.2 Зусилля з розвитку сільських територій мають бути зосереджені на залученні факторів притягання міст до сільської місцевості та зменшенні факторів, що відштовхують людей від неї.

Це досягається за рахунок збільшення державних послуг у сфері вищої та професійно-технічної освіти, що запобігає відтоку мізків з сільської місцевості та сприяє економічному зростанню і підприємництву.2 Індустріалізація також може запропонувати більше можливостей для працевлаштування. Фактори притягання до міста, такі як розваги та відпочинок, можуть бути доповнені створенням цих інфраструктур у сільській місцевості.Крім того, інвестиції в громадський транспорт можуть дозволити сільським жителям легше добиратися до центру міста та назад.

Щоб забезпечити життєздатність традиційних сільських економік, пов’язаних із сільським господарством та управлінням природними ресурсами, уряди можуть працювати над покращенням прав власності на землю та субсидуванням витрат на виробництво продуктів харчування. Збільшення можливостей отримання кредитів для сільських жителів може підтримати нових покупців землі та малий бізнес. У деяких регіонах розвиток економіки сільського екотуризму може додатково забезпечити зайнятість сільського населення.можливості в таких секторах, як готельний бізнес та управління земельними ресурсами.

Приклади міграції з села до міста

Рівень міграції з села до міста стабільно вищий, ніж з міста до села. Однак різні соціальні, політичні та економічні чинники сприяють унікальним факторам, що спричиняють цю міграцію, – “штовхають” і “притягують”.

Південний Судан

Місто Джуба, розташоване вздовж річки Ніл у Республіці Південний Судан, в останні десятиліття зазнало стрімкого зростання населення та економічного розвитку. Сільськогосподарські угіддя навколо міста стали постійним джерелом міграції з сільської місцевості до міста.

Рис. 3 – Аерофотознімок міста Джуба.

Дослідження 2017 року показало, що основними факторами, які приваблюють мігрантів із сільської місцевості до міста, є кращі можливості для отримання освіти та працевлаштування, які пропонує Джуба.3 Основні фактори, що відштовхують, пов’язані з питаннями прав власності на землю та впливом зміни клімату на сільське господарство і тваринництво. Місто Джуба намагається задовольнити потреби свого зростаючого населення, а кілька поселень самозахоплених земельВ результаті утворилися такі речі.

Китай

Вважається, що населення Китаю переживає найбільший в історії потік міграції з села в місто.4 Починаючи з 1980-х років, національні економічні реформи збільшили податки, пов’язані з виробництвом продуктів харчування, і збільшили дефіцит вільних сільськогосподарських земель.4 Ці фактори підштовхнули сільських жителів до тимчасової або постійної роботи в міських центрах, де більша частина їхніх доходів повертається в сім’ю.члени, які не мігрують.

Цей приклад масової міграції з села в місто має багато наслідків для решти сільського населення. Часто діти залишаються працювати і жити з бабусями і дідусями, в той час як батьки шукають роботу в містах. В результаті зросла проблема дитячої бездоглядності та недостатнього виховання. Розрив сімейних зв’язків безпосередньо спричинений частковою міграцією, коли лише частина сім’ї переїжджає до міста.Каскадні соціальні та культурні ефекти вимагають підвищеної уваги до відродження сільської місцевості.

Міграція з села до міста – основні висновки

Міграція з села до міста спричинена насамперед привабливістю кращих можливостей для отримання освіти та працевлаштування в урбанізованих містах.
Нерівномірний розвиток сільських і міських територій призвів до того, що міста мають більш високі темпи економічного зростання та рівень надання державних послуг, що приваблює сільських мігрантів.
Міграція з села до міста може мати негативні наслідки для сільської економіки, зокрема сільського господарства та управління природними ресурсами, оскільки робоча сила може різко скоротитися.
Стихійні лиха та погіршення стану довкілля знижують прибутковість сільських земель і підштовхують мігрантів до урбанізованих міст.
Підвищення рівня освіти та можливостей працевлаштування в сільській місцевості є першими кроками до відродження сільської економіки та зменшення міграції з села до міста.

Посилання

Г. Селод, Ф. Шилпі. Міграція з села в місто в країнах, що розвиваються: уроки з літератури, Регіональна наука та економіка міст, Том 91, 2021, 103713, ISSN 0166-0462, (//doi.org/10.1016/j.regsciurbeco.2021.103713.)
Шамшад (2012). Міграція з села до міста: засоби контролю. Золоті дослідницькі думки. 2. 40-45. (//www.researchgate.net/publication/306111923_Rural_to_Urban_Migration_Remedies_to_Control).
Ломоро Альфред Бабі Мозес та ін. 2017. Причини та наслідки міграції з сільської місцевості до міста: приклад Джуби, Республіка Південний Судан. IOP Conf. Ser.: Earth Environ. Sci. 81 012130. (doi :10.1088/1755-1315/81/1/012130)
Чжао, Ю. (1999). Покидаючи село: рішення про міграцію з села до міста в Китаї. Американський економічний огляд, 89(2), 281-286.
Зображення 1: Фермер у сільській місцевості (//commons.wikimedia.org/wiki/File:Farmer_.1.jpg), автор Сайфул Хандакер, ліцензія CC BY-SA 4.0 (//creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.en)
Зображення 3: Зростаюче місто Джуба (//commons.wikimedia.org/wiki/File:JUBA_VIEW.jpg), автор D Chol, ліцензія CC BY-SA 4.0 (//creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0/deed.en)

Поширені запитання про міграцію з села до міста

Що таке міграція з села до міста в географії людства?

Що було основною причиною міграції з села до міста?

Основною причиною міграції з села до міста є нерівномірність розвитку сільських та міських територій, що призводить до того, що в містах більше можливостей для отримання освіти та працевлаштування.

Чому міграція з села в місто є проблемою?

Міграція з села до міста може стати проблемою, коли міста не встигають за зростанням населення. Міграція може перевантажити можливості працевлаштування, здатність надавати державні послуги та пропозицію доступного житла в місті.

Як ми можемо вирішити проблему міграції з села в місто?

Міграція з села в місто може бути збалансована за рахунок пожвавлення сільської економіки, створення нових можливостей для працевлаштування та підвищення якості державних послуг, таких як освіта та охорона здоров’я.

Наведіть приклад міграції з села до міста?

Зростання населення у великих містах Китаю є прикладом міграції з села до міста. Сільські жителі залишають сільську місцевість заради більших можливостей, які пропонують китайські міста, і, як наслідок, концентрація населення країни зміщується з сільської місцевості до міст.

Leslie Hamilton

Леслі Гамільтон — відомий педагог, який присвятив своє життя справі створення інтелектуальних можливостей для навчання учнів. Маючи більш ніж десятирічний досвід роботи в галузі освіти, Леслі володіє багатими знаннями та розумінням, коли йдеться про останні тенденції та методи викладання та навчання. Її пристрасть і відданість спонукали її створити блог, де вона може ділитися своїм досвідом і давати поради студентам, які прагнуть покращити свої знання та навички. Леслі відома своєю здатністю спрощувати складні концепції та робити навчання легким, доступним і цікавим для учнів різного віку та походження. Своїм блогом Леслі сподівається надихнути наступне покоління мислителів і лідерів і розширити можливості, пропагуючи любов до навчання на все життя, що допоможе їм досягти своїх цілей і повністю реалізувати свій потенціал.

§ 48. Міста й села України

Перші поселення на території сучасної України виникли дуже давно. Появу міст пов’язують із давніми греками, які освоювали Північне Причорномор’я ще за вісім століть до нашої ери. Проте найбільшого розквіту міста набули в період становлення та розвитку Русі. За даними літописів, наприкінці XII ст. на її території існувало 238 міст, які виконували роль торговельних, ремісничих, оборонних, адміністративних центрів. Деякі з них існують і в наш час, утворюючи частину сучасної системи розселення жителів України.

1. Особливості сільських населених пунктів.

В Україні серед сільських населених пунктів поширені села й хутори. Середня кількість жителів українського села становить приблизно 500 осіб. Однак цей показник відрізняється залежно від області (частини країни) та може коливатися від кількох десятків до кількох тисяч осіб. Ці відмінності обумовлені природними умовами, місцевими традиціями, особливостями розвитку сільського господарства певної території. Так, на Поліссі села невеликі — від 200 до 500 жителів, у лісостеповій зоні кількість жителів сільських населених пунктів досягає понад 1500 осіб. Ще більшою людністю вирізняються села на півдні, де населення обробляє значні території родючих степів. Найгустіша мережа сіл у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Полтавській областях, найрідша — у Херсонській, Луганській, Запорізькій, Одеській областях.

Мал. 1. Етнографічний комплекс «Козацький хутір» у селі Стецівка Чигиринського району Черкаської області.

2. Особливості міських населених пунктів.

Серед міських населених пунктів в Україні розрізняють міста та селища міського типу. Вони мають різну кількість населення, але більша його частина зайнята в промисловому виробництві, транспорті та сфері послуг. В Україні для міст характерна велика густота населення й компактність забудови. Багато міст виконують функції адміністративно-територіального управління, вони є центрами областей та районів.

Залежно від кількості населення міста поділяються на малі (до 50 тис. осіб), середні (від 50 до 100 тис. осіб), великі (від 100 до 500 тис. осіб), дуже великі (від 500 тис. до 1 млн осіб), міста-мільйонери (понад 1 млн осіб). В Україні є дев’ять міст із населенням понад 500 тис. жителів, серед яких два міста-мільйонери (Київ і Харків), 40 міст із населенням від 100 до 500 тис. осіб (мал. 2). На ці дві групи міст припадає понад половина міського населення країни. Проте за кількістю міст найпоширенішими є малі. Так, в Україні налічується 282 міста з кількістю населення від 10 до 50 тис. осіб (мал. 3).

Мал. 2. Чернігів — одне з найстаріших міст України (населення близько 290 тис. осіб).

Мал. 3. Місто Глухів відоме як одна із гетьманських столиць (населення близько 35 тис. осіб).

Селищами міського типу називають невеликі населені пункти, що налічують кілька тисяч осіб. Більша частина їхніх жителів не зайнята в сільськогосподарському виробництві. Селища міського типу часто утворювалися поблизу заводів, електростанцій, шахт та інших великих підприємств (найбільше їх у промислових областях).

Найгустіша мережа міських населених пунктів на сході та окремих областях західної частини України. Значно менша вона на території Українського Полісся (Волинська та Рівненська області), а також у Миколаївській, Черкаській і Чернівецькій областях.

3. Функції міст.

За функціями міста поділяють на дві групи: поліфункціональні та монофункціональні. До поліфункціональних належать міста-мільйонери, дуже великі, великі й більшість середніх міст. Так, міста-мільйонери й частина дуже великих міст (наприклад Львів) виконують адміністративні, промислові, організаційно-господарські, культурні й наукові функції. До багатогалузевих промислових центрів, зокрема, належать Запоріжжя, Кривий Ріг, Маріуполь.

Особливо багато функцій виконує столиця — місто Київ, яке є політичним центром держави (мал. 4). Тут розміщені резиденція президента, парламент і уряд. Як і в багатьох інших державах, столиця України також є найважливішим економічним, науковим і культурним центром.

Мал. 4. Київ.

Монофункціональні міста, як правило, існують на базі однієї домінуючої галузі, сфери діяльності. За питомою вагою населення, зайнятого в різних сферах економічної діяльності, можна виділити такі категорії малих міст:

• із переважно промисловими функціями (гірничодобувна промисловість, енергетика, переробка сільськогосподарської сировини);

• санаторно-курортні та рекреаційні центри;

• історичні, історико-архітектурні, культурні та туристичні центри;

• господарські центри місцевого значення.

Транспортними центрами часто стають міста з вигідним транспортно-географічним положенням. У них перетинаються шляхи сполучень різних напрямків. До таких міст, зокрема, належать Ковель, Жмеринка (мал. 5).

Мал. 5. Залізничний вокзал Жмеринки (Вінницька область).

Санаторно-курортні центри здебільшого розташовані на морському узбережжі та в Карпатах. Так, найвідомішим гірським курортом є місто Яремче.

Прикладом історичного центру є місто Батурин (мал. 6). У 1669—1707 рр. у ньому розташовувалася резиденція гетьманів Лівобережної України. Гетьманськими столицями також були міста Немирів, Гадяч, Чигирин, Глухів.

Мал. 6. Фортеця в Батурині (Бахмацький район Чернігівської області). Реконструкція.

Проте з усієї сукупності малих міст, що є в Україні, понад третину становлять міста, основою соціально-культурного та економічного розвитку яких є промислове виробництво.

4. Рівень урбанізації.

Урбанізація на території України відбулася згідно із загальносвітовими тенденціями. За даними 1900 р. в містах України проживало тільки 14 % населення, у 1939 р. — 34 %, у 1970 р. — 55 %, у 1990 р. — 67 %, а зараз — майже 69 %.

Процес урбанізації має свої особливості в районах із різним типом освоєння. Насамперед це проявляється в неоднакових темпах зростання кількості міського населення. Цей показник був значно вищим у тих районах, де відбувалося інтенсивне промислове й транспортне будівництво. Тому сьогодні частка міських жителів вища в промислових областях України, зокрема в Дніпропетровській, Харківській і Запорізькій (від 83 до 76 %). У низці областей Західної України (Вінницька, Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська) у містах проживає менше ніж половина всього населення.

Найбільшими агломераціями в Україні є Київська, Харківська, Дніпропетровсько-Дніпродзержинська, Запорізька, Криворізька, Донецько-Макіївська. В областях із переважанням сільського населення дуже великих міст немає, тому й агломерації в них не сформувалися.

Головне

• Серед сільських населених пунктів в Україні поширені села й хутори.

• Середня кількість жителів українського села становить приблизно 500 осіб.

• Серед міських населених пунктів в Україні розрізняють міста та селища міського типу.

• Залежно від кількості населення міста поділяються на малі, середні, великі, дуже великі та міста-мільйонери.

• За функціями міста поділяють на поліфункціональні та монофункціональні.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Які типи сільських поселень ви знаєте? Назвіть особливості їхнього розміщення (у тому числі залежно від природних умов). 2. Визначте особливості міських населених пунктів. 3. Назвіть характерні риси поліфункціональних міст. 4. Наведіть приклади монофункціональних міст. 5. Розкажіть про територіальні відмінності рівня урбанізації в різних частинах України.

Поміркуйте

1. Чим пояснюється розміщення значної кількості міст на берегах Дніпра? 2. Як сільський населений пункт може стати міським?

Працюємо самостійно

1. Використовуючи карти, довідники й інші джерела інформації, опишіть свій (найближчий) міський населений пункт за планом: 1) назва й рік утворення населеного пункту, походження назви; 2) історія розвитку; 3) кількість населення, його господарська діяльність та особливості побуту; 4) органи місцевого самоврядування; 5) підприємства, установи й організації; 6) вокзали, автостанції, аеропорти, їхнє місце розташування. 2. Порівняйте рівень і темпи урбанізації в Україні та світі.