Суха Україна: куди поділася вода та звідки взялися пилові бурі

Натомість Києву та іншим північним містам, де пилові бурі бачили лише по телевізору, радять бути готовими і до такого синоптичного явища, як пиловий шторм – те, що відбулося 16 квітня, може повторитися.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець YouTube допису, 1

Що ж відбувається з водою в Україні та чому пересихають водосховища у містах і колодязі в селах – в аналізі від BBC News Україна.

Зима так і не настала

Автор фото, УНІАН

Нестача води стає серйозною проблемою не лише півдня, а й півночі України (на фото – зміліле кримське водосховище, 2012 рік)

“Унікальність 2020 року полягає в тому, що осінь 2019-го була сухою, а метеорологічна зима з традиційними морозами, снігом і промерзанням ґрунту вперше за період спостережень (120 років) так і не настала, а значить, були відсутні умови для формування водопілля”, – пояснює BBC News Україна в.о. голови Держагентства з водних ресурсів Михайло Хорєв.

Водопілля – це весняна повінь на річках після танення снігу.

Без зими в цьому році не було і водопілля навесні.

Як наслідок, каже Михайло Хорєв, вже у квітні водність річок така, як зазвичай буває влітку, коли водопілля сходить.

Сухі не лише річки, а й болота та ліси.

“Проблема критична. В цьому році у болотах, які раніше були непрохідними, зовсім немає води. Так само сухі заболочені ліси”, – каже аналітик об’єднання “Екологія. Право. Людина” Петро Тєстов.

Дивіться більше у YouTubeBBC не несе відповідальності за контент інших сайтів.

Кінець YouTube допису, 2

“Проблеми з лісовими пожежами – це тільки початок. Влітку будуть горіти торф’яники. А ще найближчим часом нас чекає масове всихання не тільки соснових лісів, але й, наприклад, вільхових чи березових – для яких через посуху різко змінились лісорослинні умови”, – додає він.

Через суху зиму міліють не лише річки – від посухи страждають і болота та ліси

Вологи не вистачає як у верхніх шарах ґрунту (до 5 см), так і глибше – до 1 метру (так званий “кореневовмісний шар”).

В Інституті агроекології та природокористування НААН кажуть, що вже у квітні води мало по всій Україні, окрім Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей. Але і на Західній Україні є тенденція до посухи.

Найгірша ж ситуація на Одещині та Миколаївщині, де “сформувались критичні запаси вологи в метровому шарі ґрунту”.

Маловоддя

Автор фото, Влад Яшин

Літом на багатьох річках у Держводоагентстві очікують маловоддя – “гідрологічну посуху”.

Наприклад, у басейні Дніпра за весну випала половина кліматичної норми опадів і вода у всіх річках впала – за понад століття спостережень гіршою була ситуація лише у аномально сухому 1925 році.

Не набагато краще у басейнах інших річок, зокрема Дністра – у Дністровському водосховищі в квітні очікується лише половина норми припливу води.

Якщо маловоддя справді настане, то у Держводоагентстві не виключають запровадження обмежень – перш за все для гідроенергетики та водного транспорту.

Обмеження, утім, будуть тимчасові.

Пріоритет же надаватимуть для використання води у побуті та для зрошування.

Складне літо у Житомирі

Водосховище “Відсічне” забезпечити Житомир цього року повністю не зможе

Загалом же зараз вже страждають всі водосховища, які живлять міста, – рівень води там спадає щодня.

Наприклад, у Житомирі, на завжди вологому Поліссі, 2020-й рік почався з проблем.

Оптимальний рівень води у водосховищі “Відсічне”, яке живить Житомир, – 4 м. Коли рівень тримається на цій позначці, місто отримує воду цілодобово і з нормальним тиском.

Але зараз рівень – 2,7 м, і щодня спадає на 2 см.

Щодня рівень у водосховищі знижується на кілька сантиметрів. Навіть якщо підуть дощі, вони його понвстю не наповнять – воно просто перестане мілішать

Поки що води місту вистачає, але її запасів у водосховищі вже залишилося не на місяці, а на дні.

“Зараз можемо впевнено говорити, що в нас води у водосховищі “Відсічне” – на місяць і десять днів. Запас в іншому водосховищі “Дениші” – орієнтовно на днів 60-70. Звісно, якщо не буде різкого потепління, тоді вода буде випаровуватись і запаси зменшаться значно швидше”, – каже керівник місцевого водоканалу Андрій Нікітін.

Резервне водосховище наповнили зі стратегічних запасів держави на прохання Житомира.

Дивіться більше у YouTubeBBC не несе відповідальності за контент інших сайтів.

Кінець YouTube допису, 3

“Зараз “проїдаємо” стратегічний запас. Якби його не було, то ми мали б значно гіршу ситуацію. Ймовірно, місцями можна було б побачити дно водосховища”, – каже Андрій Нікітін.

Вплинути на зменшення рівня води у водосховищі допомогла реконструкція водогонів. Але лише частково.

Якщо ж ситуація не зміниться, то скоро воду у місто подаватимуть за графіком: кілька годин вранці і кілька годин ввечері у найбільш піковий час.

Резервне водосховище “Дениші” вдалося наповнити зі стратегічних запасів

Прогнози у Житомирі роблять невтішні. Навіть якщо нарешті підуть весняні дощі, то це не вирішить проблему.

“Маємо розуміти, що усі опади, які будуть весною-літом, не покращать ситуацію у водосховищі. Якщо, наприклад, дощ буде йти три дні, то три дні вода просто не буде падати. Водосховища та річки поповнюються виключно восени і взимку, з рясними опадами, зі снігом”, – відзначає Андрій Нікітін.

“Будемо переживати справді критичне літо. Ми маємо це зрозуміти та усвідомити”, – резюмує директор житомирського водоканалу.

Сухі колодязі Городниці

Автор фото, Юлія Міськова

Не краща ситуація і у селах та селищах Житомирщини.

У Городниці Новоград-Волинського району пересихають колодязі та місцеві річки.

“Води майже немає вже навесні. Зазвичай весною колодязі більш-менш повні, до літа поступово пересихають. А зараз на початку весни багато сухих”, – розповідає місцева жителька Людмила Дженджера.

Вихід для людей – бити свердловини.

Зазвичай достатньо глибини 20 метрів, але і такі колодязі іноді пересихають.

Якщо ж бити глибше, то з’являється інша проблема – вода жовта, з осадом заліза. Така специфіка місцевості.

Михайло Хорєв каже, що проблема насправді накопичувалася роками.

“Зниження рівнів ґрунтових вод, що відображається у зменшенні води чи взагалі її зникненні у криницях, відбувається останніми роками. У посушливі роки. додатково випаровується вода з підземних водоносних горизонтів через ґрунт”, – пляснює він.

Замулені ставки замість річок

Автор фото, Юлія Міськова

Річка Криваль у Городниці майже повністю пересохла, а більша – Случ – пересихає.

“Случ була повноводна, а зараз міленька, заростає травою і замулюється. Нікудишня річка стає”, – нарікає Людмила Дженджера.

Падіння рівня річки пов’язують не лише з посухою, а й з діяльністю людини: на Случі почали будувати міні-ГЕС.

Наприклад, вже діють дві такі ГЕС вверх за течією від Городниці – у Баранівці та Чижівці.

У планах обговорювалася ще одна міні-ГЕС у Курчиці – попри протести місцевих.

Такою повноводную Случ була у 1950-х (з місцевих архівів)

Екологи попереджають, що з такими змінами річка просто перетвориться на каскад замулених ставків.

“Це як контрольний постріл буде для Случі!” – пише городничанин Олексій у місцевій FB-спільноті про нову міні-ГЕС.

“Все своє життя прожив біля цієї річки. Тому болить душа за те, що цю місцеву цінність знищують, річка гине на очах від того, що все сходить з рук та залишається незмінним”, – додає він.

А еколог Петро Тєстов каже, що невеликі українські річки з різних причин мілішають майже скрізь і це – не “феномен-2020”.

“Проблеми з рівнем води почалися раніше. Я регулярно сплавляюсь річками в різних регіонах України, і вже в минулі роки частина маршрутів, які раніше були дуже популярними, ставали непрохідними через низький рівень води”, – каже Петро Тєстов

Автор фото, Аркадій Ковач

Окрім замілення Случ ще й заростає

“Водночас бували випадки сильних злив влітку, що призводило до парадоксів – рівень води, наприклад, у липні був вищим, ніж у квітні, і річки виходили на заплаву влітку!” – відзначає еколог.

Звикаємо до пилових бур

Маловоддя і пересушування ґрунту через дії людини стали причиною і пилової бурі 16 квітня на Київщині. Тоді столиця нагадувала місто з якогось постапокаліптичного фільму-катастрофи.

В Інституті агроекології і природокористування кажуть – такий пиловий шторм в цьому регіоні справді трапився вперше за час спостережень.

Але, схоже, не востаннє.

Ця буря з пилу цілком імовірно була не останньою

Тепер до цього доведеться звикати.

“Пилова буря такого масштабу вперше фіксується у зоні Полісся та у західному напрямку. До цього пилові бурі спостерігалися локально у посушливих південних регіонах України у межах локальних вітрових коридорів раз на декілька років,” – відзначають в Інституті.

“Однак тепер можна говорити про прояви процесів опустелювання і у зонах Лісостепу та Полісся. В умовах відсутності опадів ризик повторення такого явища зберігається до травня та ймовірно буде лишатися актуальним у наступні роки”, – додають аналітики.

Сама пилова хмара виникла над полями Бородянського і Макарівського районів на заході Київської області, де пориви вітру змели сухі шари ґрунту – цей процес науково називається “дефляцією”.

Автор фото, agroeco.org.ua

Пил прийшов з сухих полів, не захищених лісосмугами

Оскільки буря сталася у період посівної, то хмара несла в собі ще й частки добрив і гербіцидів. А це вже небезпека для здоров’я людей і врожаїв на приватних городах та садках, кажуть в Інституті.

Протидіяти пиловим бурям мають полезахисні лісосмуги, частину з яких знищили протягом останніх років, або ж взагалі не засадили.

Посприяло бурі й осушення боліт і порушення водоохоронних зон, коли поле фактично доходить до межі річки без перешкод.

У чому проблема?

Автор фото, Укріфнорм

Ставлення до води, як до “безмежного ресурсу” – головна проблема

Михайло Хорєв каже, що головна причина змін – глобальні зміни клімату.

“Метеорологічні спостереження в Україні показують, що впродовж останніх 20 років зберігається тенденція до підвищення середньомісячної температури повітря та збільшення кількості посушливих місяців”, – відзначає він.

Петро Тєстов погоджується, що впливає клімат, але є й багато локальних чинників – як згадані міні-ГЕС.

“Наприклад, незаконно побудовані ставки на річках та струмках, надмірний водозабір з поверхневих вод для зрошення, розорення водозборів, видобуток торфу”, – каже еколог.

Іноді впливають навіть непродумані роботи з розчистки річок, які мали б, навпаки, покращувати ситуацію.

Наприклад, на річці Сула на Полтавщині “покращення гідрологічного стану”, проведене за бюджетні гроші, призвело до того, що річка на одній з ділянок пересохла.

Автор фото, epl.org.ua

Так пересохла річка Сула після “заходів з покращення гідрологічного стану” (2019 рік)

“Під час сплавів я постійно зустрічаю незаконні греблі, вириті ставки по заплаві, незаконний водозабір – але адекватної реакції від контролюючих органів по жодному випадку не було”, – нарікає еколог.

Що робити?

У Держводоагенстві кажуть, що перш за все треба змінювати підхід до води. Причому всім – і промисловості, і звичайним людям.

“Суспільство поступово починає розуміти, що вода не є необмеженим ресурсом – річки вже не такі повноводні. Агровиробники змінюють підходи у зрошенні, більше уваги до сільськогосподарських культур, що є стійкими до посух”, – каже керівник Держводоагентства.

Автор фото, Марія Сидорська

Ставлення до річок та озер треба змінювати і промисловості, і звичайним людям, кажуть екологи

Але для багатьох вода все ще залишається чимось, що не треба економити.

В Держводоагентстві кажуть, що економити воду досить просто: вчасно закривати кран, користуватися пральною чи посудомийною машиною, коли вона повністю заповнена, вимикати воду, коли чистиш зуби, приймати душ замість ванної.

Зрештою, можна відмовитися і від того, щоб мити машину на берегах річок та озер. Чи просто не засмічувати водойми побутовими відходам.

А Петро Тєстов говорить про те, щоб загалом більше думати про наслідки знищення природи: припинити розорювати луки і перестати видобувати торф, зберігати та відновлювати болота, навести лад з незаконними ставками та водозаборами.

Тим часом, на кінець квітня в Україні прогнозують циклон і дощі, які, нарешті, трохи змочать землю.

“Сподіваємося тільки на дощі, чекаємо “божої води”, – резюмує Людмила Дженджера з Городниці.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Звідки взялася вода на Землі: вчені запропонували несподівану теорію

Учений зі Сколтеху разом зі своїми китайськими колегами запропонував гіпотезу, яка говорить про те, що вода з’явилася на Землі з хімічної сполуки глибоко в надрах планети.

Артем Оганов зі Сколківського інституту науки й технологій та його колеги з Нанькайського університету в Китаї в межах свого дослідження висунули теорію, що вода на Землі з’явилася зі складної хімічної сполуки, яка зараз не існує. За словами вчених, протягом перших мільйонів років існування планети вода зберігалася в надрах сучасного ядра, повідомляє SciTechDaily.

“Деякі вчені вважають, що воду на Землю принесли комети, але ізотопний склад води в кометах дуже відрізняється від земного”, — говорить Артем Оганов зі Сколтеху.

Якщо вода не потрапила на Землю з космосу, то вона мала з’явитися з надр планети. Але як вона пережила приблизно 30 млн років ранньої історії Землі, коли планета була дуже гарячою і на неї падали астероїди, а ще вона зіткнулася з іншою планетою розміром із Марс? Досі вчені не знали стабільної сполуки, яка могла б довго утримувати атоми водню та кисню в надрах планети, а потім випустити їх у вигляді води.

Артем Оганов разом зі своїми китайськими колегами використав метод комп’ютерного передбачення кристалічних структур USPEX, який розробив сам російський учений, щоб відкрити з’єднання, яке могло зберігати воду на надрах Землі.

Ця стабільна сполука називається гідросилікат магнію. Його формула Mg2SiO5H2. Це з’єднання є стабільним при тиску більш ніж 2 млн атмосфер і витримує дуже високі температури.

Такий величезний тиск існує в ядрі Землі, яке складається здебільшого із заліза, і елементи, з яких складається гідросилікат магнію, там просто відсутні.

“Це не так. Ядра в той далекий час у ранній історії Землі не було. На початку свого існування Земля мала більш-менш рівномірно розподілений склад, і залізу знадобилося приблизно 30 млн років із моменту утворення планети, щоб дістатися до її центру, при цьому воно виштовхнуло силікати на мантію”, — говорить Оганов.

Учені вважають, що воді знадобилося 100 млн років, щоб дістатися до поверхні, і таким чином були створені океани на Землі

За словами вчених, протягом 30 млн років вода зберігалася у вигляді гідросилікатів у надрах сучасного ядра. Коли утворилося ядро, гідросилікати перемістилися вище, стали нестабільними та зникли. Внаслідок розпаду з’явилися оксид магнію та силікат магнію, з яких складається мантія, а також вода. Наступні 100 млн років вона рухалася до Землі, щоб згодом там з’явилися океани.

Дослідники вважають, що їхню гіпотезу можна застосувати й до вивчення появи води на інших планетах.

“Наприклад, Марс має занадто малий розмір, щоб створити тиск, який зберіг би гідросилікат магнію в стабільному стані. Тому вода на Марс, у будь-якому вигляді, швидше за все, була занесена кометами”, — говорить Оганов.

Мільйони людей у всьому світі щодня переживають про те, чи вдасться отримати чисту питну воду. Іноді за воду йде справжня боротьба, у тому числі у вигляді військових зіткнень. Про те, що відбувається у Ферганській долині, важливому джерелі води серед навколишньої пустелі, яка розташована на території трьох середньоазійських держав, розповів Фокусу експерт.

Фокус також писав, що вчені розповіли, що станеться, якщо вся вода з атмосфери впаде на Землю. Одним із наслідків буде те, що рівень океану значно підвищиться.

• Читайте нас у:
• Читайте у Telegram
• Читайте у Facebook
• Читайте у Twitter
• Читайте у Viber

• Теги:
• земля
• вода
• ядро землі
• мантія

• Поширити:
• відправити у Telegram
• поділитись у Facebook
• твітнути
• відправити у Viber
• відправити у Whatsapp
• відправити у Messenger