З фізичної точки зору звук характеризується трьома властивостями: висотою, силою, звуковим спектром. Висота звуку залежить від частоти коливань тіла, що звучить, одиницею вимірювання висоти звуку є герц (Гц). Гц – це кількість періодичних коливань в 1 сек.
Як і будь-яка хвиля, звук характеризується амплітудою та частотою. Амплітуда характеризує гучність звуку. Частота визначає тон, висоту. Звичайна людина здатна чути звукові коливання в діапазоні частот від 16-20 Гц до 15-20 кГц.
Звук – фізичне явище, що є поширенням пружних хвиль в газоподібному, рідкому або твердому середовищі. У вузькому значенні під звуком мають на увазі ці хвилі, що розглядаються у зв'язку з тим, як вони сприймаються органами почуттів людини чи тварин.
Одиниця її виміру – герц (Гц): кількість періодичних звукових коливань за 1 сек. Залежно від частоти коливань виділяють звуки: низькочастотні – з малою кількістю коливань (не вище 300 Гц);