У інгушів традиційно не було примаків – зять ніколи не піде жити в будинок тестя або тещі. Це свідчило б про його неспроможність як глави своєї сім'ї. Коріння цього явища було закладено, коли інгуші жили великими патріархальними сім'ями, а це не такий далекий історичний період.
У інгушів завжди було прийнято ставитися до жінки з великою повагою та повагою, з розумінням важливості відведеної їй у суспільстві та в сім'ї ролі. Усі ми знаємо, що звичаї, традиції народу передаються дитині від матері.
Відповідно до мовного етикету, вітання, інгуші, висловлюють такими формулами: – «Моаршал і хьога (тобі)»… «Моаршал і шуга» (до 2 і більше) // «Здрастуйте!»…; – «1уйре дика хійла хьа / шун»… // «Доброго ранку»…; – «Ді дика хілда хьа / шун» … / / «Добрий день» …; "Сайре дика хійла хьа / шун" … / / "Добрий вечір" …; Якщо …