Відповідно до постанови ЦВК СРСР від 8 червня 1934 року для членів “сімей зрадників Батьківщини” було встановлено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років або заслання в далекі райони Сибіру на 5 років. Табір “АЛЖИР” займав територію в 30 га. Було кілька відділень у Карагандинській та Акмолинській області.
Тут, в ув’язненні перебували Азіза Рискулова та її матір Аріфа Есенгулова, Дамеш Жургенєва, Рабіга Асфендіярова, співачка Лідія Русланова, акторка німого кіно Лідія Френкель, письменниця Галина Серебрякова, жінки з сім’ї розстріляного маршала Михайла Тухачевського, дружина письменника Бориса Пільняка – Кіра Андроннікошвілі…
Історія АЛЖИРу 10 січня 1938 року туди прийшов перший потяг із жінками та їхніми дітьми від 1 до 3 років. І вже за півроку АЛЖИР, що займав територію 30 гектарів, був переповнений: у ньому було розміщено 8000 ув’язнених жінок, з яких 4500 значилися як ЧСІР.