Феодалізація товариства призвела до формування у Високому середньовіччі чотирьох основних станів: лицарства, духовенства, вільних селян та городян. Перші два стани вважалися привілейованими. У середньовічному суспільстві була відсутня соціальна мобільність.
Феодал – землевласник в епоху феодалізму (власник феоду).
Прийнято вважати, що європейський феодалізм виник у ІХ ст., після краху Каролінгської імперії. У ХІ ст. нормани принесли їх у Англію. Через три століття він досяг скандинавських країн.