Найбільш суттєві з них – самостійність, широта та глибина розуму, гнучкість думки, швидкість, критичність розуму. Самостійність мислення характеризується вмінням людини висувати нові завдання та знаходити потрібні рішення та відповіді, не вдаючись до приватної допомоги інших людей.
У процесі пізнання світу людина спирається на дані своїх відчуттів, проте її розум має здатність вбачати логічні зв'язки у конкретних речах та процесах; так ми приходимо до виникнення понять, що виступають абстракціями реальних предметів та подій.
Мислення – Вища ступінь людського пізнання; процес пізнання навколишнього реального світу, основу якого становить освіту та безперервне поповнення запасу понять, Уявлень; включає виведення нових суджень (здійснення умовиводів).