Наприкінці роману П'єр пропонує Наташі Ростової; в епілозі вони одружені та мають чотирьох дітей. Безухів зображений щасливим батьком сімейства; також говориться, що він знайшов свій сенс життя у можливості допомагати іншим.
П'єр глянув на Долохова, зіниці його опустилися: щось страшне й потворне, що мутило його під час обіду, підвелося й опанувало його. Він нахилився всім огрядним тілом через стіл. – Не смійте брати! – крикнув він.
Як патріот у період війни з Наполеоном: споряджає тисячу ополченців за свій рахунок, призовно звертається до дворянства з гарячим закликом «єднання з народом», залишається в Москві, тому що сам особисто бажає знищити Наполеона чи загинути самому за Вітчизну, прибуває на Бородінське поле під час чергової битви.