Марка міцності, разом із морозостійкістю та водопоглинанням, – визначальний фактор для вибору керамічної продукції. Згідно з визначенням у текстах ГОСТ 530-2012 (стиснення) та ГОСТ 8462 (вигин), марка міцності – це граничне навантаження, яке виріб може витримати без пошкоджень та зі збереженням своїх властивостей.
Марка бетону (М) – основна характеристика, яка визначає його міцність на стиск через 28 днів, тобто після процесу застигання. Це показник якості бетону, його морозостійкості та водонепроникності. Однак марка дає приблизну характеристику, оскільки є усередненим показником.
За російськими стандартами різниця між маркою та класом вираховується за формулою: клас = марка (1-коефіцієнт варіації * забезпеченість). За технічними умовами: коефіцієнт варіації – 13,5%, забезпеченість – 95%.
Клас міцності характеризує гарантовану міцність будівельного матеріалу, виражену в МПа, із забезпеченістю 95%. Маркою називають нормоване значення середньої міцності бетону. Одиниця вимірювання – кгс/см2.