Чу́кчі (уст. луораветлани) нечисленний корінний народ крайнього північного сходу Азії, розкиданий на величезній території від Берингового моря до річки Індигірка та від Північного Льодовитого океану до річок Анадир та Анюй.
ЧУКЧІ, лиг'о раветл'ан (самоназва – "справжні люди"), народ, корінне населення Чукотського автономного округу. За даними Перепису населення 2002 року у Росії живе 16 тисяч чукчів. За даними Перепису 2010 року – 15908. Живуть також на півночі Корякського АТ та у Нижньо-Колимському районі Якутії.
Чукчі – Нечисленний корінний народ крайнього північного сходу Азії. Нині переважно проживають на території Чукотського автономного округу. Розмовляють чукотською мовою, яка відноситься до чукотсько-камчатської групи палеоазійських мов Пращури чукчів та коряків у внутрішніх частинах Чукотки жили вже 6 тисяч років тому.
Якути, евени та росіяни з 17 століття почали називати чукчів чукотським словом чаучу, чи чавчу, що у перекладі означає «багатий оленями».