Самсон Вирін – Колишній військовий, на момент теперішнього часу в повісті поставлений станційним доглядачем, в місті Н. Нехитрий і довірливий чоловік, років 50 у хорошій фізичній формі.
"А я, старий дурню, не надивлюся, бувало, не натішуся; чи я не любив моєї Дуні, я чи не плекав мого дитяти; чи їй не було життя?" Дуня є красивою 14-річною дівчинкою з великими блакитними очима: "При цих словах вийшла через перегородку дівчинка років чотирнадцяти й побігла у сіни.
Дуня (Авдотья Виріна) – дочка Самсона Виріна, на момент знайомства з оповідачем їй 14 років, дуже красива, привітна, кокетлива та легковажна.