Буррату їдять самостійно, посипавши сіллю та чорним перцем, збризнувши оливковою олією, за допомогою скибочки хліба чи крекера збираючи рідку начинку. Так само, як і моцареллу, в Італії її подають зі свіжими помідорами та базиліком або овочами, які засмажені на грилі.
Зазвичай такий мішечок має вагу від 100 до 500 г і має молочно-білий колір з оболонкою товщиною близько 2 мм. Буррата не має скоринки, її ніжна оболонка гладка та біла, а смак схожий на смак молока, вершків. Назва burrata пов'язана з вершковим маслом (burro).
Буррата – наступний рівень життя моцарели, яку скочують у кульку, роблять у ньому поглиблення і формують щось на кшталт невеликого мішечка. Наповнюють його сумішшю з вершків і розбитої на волокна сирної маси – тієї самої, з якої раніше катали і формували кульки сиру.
Буррата (італ. Burrata) – італійський свіжий сир, що виготовляється з вершків та молока буйволиці або корови; відноситься до сімейства сирів моцарелла. Вперше сир буррата було виготовлено 1920 року у Італії, на фермі «Бьянкини» (італ.