Під час повороту один елерон піднімається верх, інший опускається. Там, де його опущено вниз, підйомна сила крила збільшується, а де піднято вгору — зменшується, тому літак наче трохи закручується вздовж фюзеляжу, нахиляючись на деякий кут.
Справа в тому, що для створення необхідної тяги двигуном літака потрібен певний мінімальний запас повітря. Тому у кожного літака є найбільша безпечна межа висоти польоту, звана також «практична стеля». Наприклад, практична стеля літака Ту-154 складає близько 12 100 метрів.
Чим вища швидкість потоку, тим нижчий тиск у ньому. Отже, тиск над крилом стає нижчим. Через різницю цих тисків виникає підйомна сила, яка штовхає крило вгору, а разом з ним піднімається і літак.