Частина мови: іменник
| Єдине число | Множина | |
|---|---|---|
| Рд. | лука ; луку | луків |
| Дт. | луку | лукам |
| Вн. | лук | луки |
| Тв. | луком | луками |
Імовірно, слово пов’язане з давньопруським lanktis – “вигнуті вила”. Також існує гіпотеза, що слово пов’язане з латинським lanx – “чашка терезів”. Значення слова – “ручна зброя у вигляді зігнутої пружної дуги, кінці якої стягнуті тятивою”.
Значення слова лук обмежене у вживанні. Дійсно, це луки, луків, лука м тощо. Однак зазвичай ця форма замінюється словосполученнями, у яких перше слово стоїть у мн. мн.