З'єднувальний голосний передається на листі після твердих парних приголосних буквою о , а після м'яких парних приголосних, шиплячих, ц і j – буквою е, напр.: звукорежисер, світогляд, сіножатей, роботодавець, фільмотека, диктофон, москворецький, агрокомплекс, одноразовий, дев'яностолітній, сторублевий, водовідштовхувальний, …
У складних словах коріння можуть з'єднуватися за допомогою спеціальних морфем – сполучних голосних. Традиційно вважається, що сполучних голосних у російській мові дві – про і е.
У російській мові є лише 2 сполучні голосні – О і Е, сполучної голосної А чи не буває. Інтерфікс – це і є сполучна голосна.
Найчастіше коріння у складних словах з'єднує літери голосних про або е. Ці літери називаються літерами сполучних голосних. Літера про пишеться після твердих приголосних, е – після м'яких приголосних і непарних твердих: ж, ш, ц. Наприклад, лежень, пішохід, птахів.