Сулейман I Кануні (Suleyman I Kanuni) (у європейській літературі Сулейман Чудовий) (1495-1566), турецький султан у 1520-1566. При ньому Османська імперія досягла найвищої політичної могутності. Завоював частина Угорського королівства, Закавказзя, Месопотамію, Аравію, території Тріполі та Алжиру.
До кінця правління військова біографія Сулеймана I налічувала 13 великих військових походів, із них 10 завойовницьких кампаній – на території Європи. І це не рахуючи дрібних набігів. Османська імперія ніколи ще не була настільки могутньою: її землі тяглися від Алжиру до Ірану, Єгипту і майже до порога Відня.
До середини XV століття до імперії були приєднані Сербія, Болгарія, Албанія, Крим та більшість Греції. У 1453 був завойований важливий опорний пункт християн на Сході, столиця Візантії – Константинополь. У XVI столітті османами були підкорені багато островів в Егейському морі, Угорщина, Трансільванія, Хорватія та Боснія.
Турецько-перська війна 1514-1555 років – перший збройний конфлікт між Османською та Сефевідською імперією.
| Турецько-перська війна (1514—1555) | |
|---|---|
| Місце | Месопотамія, Західний Іран, Закавказзя |
| Підсумок | Амасійський світ |
| Противники |