Акулий балу — тело акулы, характер голубки

Акулий балу (акулий барбус или акулий бала) — миролюбивая стайная рыбка, получившая свое имя за узнаваемую форму тела — вытянутую, с характерным спинным плавником. Впрочем, на этом ее сходство с морским хищником заканчивается. Аквариумисты ценят балу за миролюбивый характер и способность уживаться с любыми соседями, подходящими по размеру и темпераменту.

Общие сведения

Акулий балу (также лат. Balantiocheilos melanopterus или русск. Балантиохейлус черноперый) — представитель семейства карповых, достаточно популярный среди начинающих и опытных аквариумистов, не смотря на свои крупные размеры и стайный характер. Необычная форма и приятный контрастный окрас выделяют их среди соседей по аквариуму.

Кстати, живут балу очень долго: в комфортных условиях — до 10, а то и до 12 лет.

Акулий балу — черно-серебристая рыбка с высоким спинным плавником

Впервые балу был описан Питером Блекером в 1851 году. Голландский медик и ихтиолог предположил, что эти рыбы родом из бассейна реки Меконг в Таиланде, но позднее ученым удалось доказать, что это не так.

В настоящее время акулий балу занесен в Красную книгу в связи с загрязнением вод в ареале обитания, поэтому в продаже можно чаще встретить экземпляры, выращенные на фермах.

Внешний вид

Этих рыбок легко узнать по вытянутому торпедовидному телу, блестящей серебристой чешуе и, конечно, характерному спинному плавнику — высокому, поднятому вверх. Все плавники прозрачные либо имеют желтоватый оттенок, плавно переходящий в контрастную черную окантовку по краям. Чешуя почти однотонная: она совсем немного темнеет на спине и светлеет на брюшке. Еще одна узнаваемая черта акульего балу — крупные глаза, помогающие находить пропитание в толще воды.

Акулий балу — достаточно крупная рыба, в природе длина ее тела может доходить до 35 см

Балу — достаточно крупная рыба. В природе она вырастает до 35 см, в неволе обычно растет до 25-30 см (в зависимости от размеров аквариума). В сочетании со стайным характером это во многом определяет условия содержания — барбусу необходим просторный аквариум.

Этих рыб нельзя селить одиночками или парами. В стае обязательно должно быть не меньше 5 особей — иначе доминанты начнут задирать слабых и проявлять агрессию по отношению к соседям. Слишком маленькая стайка также становится причиной нервозности и болезней.

Ареал обитания

До 2007 года считалось, что акулий балу в природе обитает в бассейне реки Меконг в Таиланде, но позднее эту теорию удалось опровергнуть. Родина балу — Юго-Восточная Азия, остров Суматра, Борнео и Малайский полуостров.

Рыба предпочитает чистую речную воду, но может жить и в озерах. В основном занимает средний слой воды, но в поисках пищи часто опускается на дно или поднимается к поверхности.

Уход и содержание

Первое, что нужно учесть при выборе и обустройстве «дома» для вашего нового жителя — его размер. 30-сантиметровые особи, сбивающиеся в стайки (которые должны состоять, минимум, из 5 рыбок) и достаточно активные, требуют просторного аквариума. Для молодняка балу можно подобрать модель с емкостью 300 л, но лучше сразу присмотреться к 400-литровым (или даже больше) аквариумам.

Представители этого вида очень любят простор для плавания — поэтому аквариум должен быть не просто большим, но и достаточно широким, с большим количеством свободного места.

Балу любят жить в стае. Если в ней меньше 5 особей, рыбки могут стать агрессивными и нервозными.

Еще одно важное требование — наличие крышки. Балу достаточно пугливы (особенно в начале) и активны, а потому часто выпрыгивают из аквариумов, если те не закрыты.

Как пресноводная речная рыба, балу требователен к чистоте воды и ее насыщенности кислородом. Поэтому система фильтрации и аэрации в аквариуме должна работать достаточно эффективно.

Если вы хотите обеспечить комфортные условия для жизнедеятельности этих рыб, постарайтесь поддерживать температуру воды на уровне 22-28°C, уровень pH, равный 6.0-6.8, а также постоянную жесткость (GH) в пределах 5.0-12.0 dGH. Менять воду следует каждую неделю, на 1/4 или 1/3 объема.

Также не забудьте про освещение — тем более, что оно поможет вам увидеть всю красоту серебристо-зеркальной чешуи.

Особенное внимание балу потребуется в период адаптации, пока они не привыкли к аквариумному содержанию. В течение месяца после покупки представители этого вида могут пугаться внезапной смены уровня освещенности, резких движений и новых для них условий. Испытывая стресс, они часто пытаются выпрыгнуть из аквариума — или ударяются о стекла. Поэтому во время кормления или уборки старайтесь свести стресс-факторы к минимуму.

Во время обустройства аквариума позаботьтесь о наличии свободного места для плавания: избегайте пышных зарослей и обилия декора. Крупная коряга у стенки для украшения и несколько жестколистных растений, обеспечивающих рыбкам укрытие — этого набора вполне достаточно. Не выбирайте мягкие и нежные растения — балу могут повредить их во время поиска пищи. Лучше всего с этими маленькими акулами совместимы анубиас, клинум, эхинодорус — стойкие и неприхотливые.

Выбор субстрата не имеет особенного значения — балу не затрагивают его, когда ищут корм, но специалисты рекомендуют темные виды грунта — из эстетических соображений. Зеркальная чешуя балу выделяется на таком фоне лучше всего.

Совместимость

Акулий балу — крупная, но миролюбивая рыбка. Она легко уживается с любыми сходными по размеру соседями.

Балу хорошо уживается с другими схожими по размеру рыбами

Лучше, если другие рыбы в аквариуме будут одинаковы или чуть крупнее барбуса — слишком мелких рыбешек серебристая акула может принять за еду и с удовольствием употребить в пищу. То же самое касается небольших живородящих рыб.

Идеальными компаньонами для представителей этого вида станут другие разновидности балу. Не хуже они соседствуют с сомами, тетрами, радужницами, расборами, минорами и гурами.

Плохая идея — селить этих рыб с территориальными видами (такими, как цихлиды) или, напротив, слишком флегматичными — например, скаляриями. В обоих случаях менее активный вид будет чувствовать себя в аквариуме неуютно, подвергаться нападениям и болеть.

Акулий балу: кормление

Природный рацион акульего бала очень разнообразен: черви, личинки насекомых, кусочки живых растений, водоросли. Как и большинство карповых, рыбки очень прожорливы и постоянно находятся в поисках пищи.
Но несмотря на прекрасный аппетит, желудок у рыбок довольно слабый. Поэтому им противопоказан, например, мотыль, который плохо переваривается и может привести к расстройствам пищеварения. Не стоит забывать, что живой корм несет опасность заражения рыбок инфекциями и паразитами

Для полноценного роста и развития акульих бала лучше остановить свой выбор на высококачественных сухих кормах. Они удобны в применении, легко хранятся, безопасны и сбалансированы.
Акулий бала предпочитает подбирать пищу в толще воды, поэтому лучше всего выбирать корм, который будет медленно опускаться на дно. В зависимости от размера рыбок можно использовать TetraMin Granules (для молодых особей) или TetraMin XL Granules (для взрослых рыб). Гранулы быстро размягчаются и медленно тонут, поэтому идеальны для рыб, питающихся в средних слоях аквариума. Изготовлен корм из более, чем 40 компонентов и полностью удовлетворяет пищевые потребности «акулят», поддерживает иммунную систему и обеспечивает чистоту воды за счет снижения отходов рыб.

Чтобы разнообразить рацион, гранулы периодически можно менять на питательные хлопья TetraMin или высокоэнергетические чипсы для подвижных рыб TetraPro Energy.

До 10% ежедневного рациона акульих бала должна составлять растительная пища. Часто для этого используются листья салата, шпината, одуванчиков. Однако подобные компоненты, на длительное время оставленные в аквариуме, могут ухудшить качество воды. Лучше подкармливать рыбок чипсами с высоким содержанием водоросли спирулины, например, TetraPro Algae.

Не лишним будет иногда побаловать рыбок желированным лакомством из артемии – Tetra FreshDelica Brine Shrimps.

Кормить рыбок лучше всего 2-3 раза в день порцией корма, которая будет съедена за несколько минут.

Размножение и разведение

Самцы балу немного крупнее самок, а их живот менее округлый (в период нереста это особенно заметно). Впрочем, эти различия не слишком заметны при аквариумном содержании — только в том случае, если вы точно знаете возраст особей. Поэтому среди аквариумистов считается, что половой диморфизм у данного вида выражен слабо. В стае из 5-6 рыбок может не оказаться ни одного самца — или ни одной самки.

Самцы и самки у балу различаются слабо и неохотно размножаются в неволе.

Акулий балу — рыба, которую не так легко размножить в неволе, а в условиях аквариумного содержания это сделать еще труднее, и главное ограничение — свободное место. В зоомагазины этих маленьких акул поставляют с рыбных ферм, где самцов и самок стимулируют к размножению при помощи гормонов.

Используя такие гормоны, вы можете попытаться развести и своих питомцев, но нужно обязательно соблюсти несколько условий.

Для начала позаботьтесь о резервуаре для размножения: в длину он должен быть не меньше двух метров, а по объему — от 1 000 литров и более. Далее в него нужно отсадить одну половозрелую самку и двух взрослых самцов. Акулий балу достигает пригодного к размножению возраста после 4 лет — это довольно много для аквариумных рыбок.

Позаботьтесь о том, чтобы вода в аквариуме была немного холоднее, чем обычно, а дно устилал толстый слой яванского мха — самке балу он понадобится, чтобы метать икру. Подберите также особый рацион: растительная пища для самки и животная, богатая белком — для самцов.

За один нерест самка способна произвести на свет до 10 000 икринок. Затем взрослых рыб следует отсадить к сородичам — через 2 дня из икринок начнут вылупляться личинки, которые быстро сформируются в мальков и будут быстро расти при правильном кормлении живой пылью.

Видео об Акулий балу

Полюбуйтесь красивыми кадрами мини-акул в аквариуме с затонувшим кораблем.

Акулячий балу – тіло акули, характер голубки

Акулячий балу (акулячий барбус або акулій балу) – миролюбна зграйна рибка, яка одержала своє ім’я за впізнавану форму тіла – витягнуту, з характерним спинним плавцем. Втім, на цьому її подібність з морським хижаком закінчується. Акваріумісти цінують балу за миролюбний характер і здатність уживатися з будь-якими сусідами, які підходять за розміром і темпераментом.

Загальні відомості

Акулячий балу (також лат. Balantiocheilos melanopterus або Балантіохейлус чорноперий) – представник сімейства коропових, досить популярний серед початківців та досвідчених акваріумістів, не дивлячись на свої великі розміри та зграйний характер. Незвичайна форма і приємне контрастне забарвлення виділяють їх серед сусідів по акваріуму.

До речі, живуть балу дуже довго: у комфортних умовах – до 10, а то і до 12 років.

Акулячий балу – чорно-срібляста рибка з високим спинним плавцем

Уперше балу був описаний Пітером Блекером у 1851 році. Голландський медик та іхтіолог припустив, що ці риби родом із басейну річки Меконг у Таїланді, але пізніше вченим вдалося довести, що це не так.

В даний час акулячий балу занесений до Червоної книги в зв’язку з забрудненням вод в ареалі проживання, тому в продажу можна частіше зустріти екземпляри, вирощені на фермах.

Зовнішній вигляд

Цих рибок легко впізнати по витягнутому торпедовидному тілу, блискучій сріблястій лусці та, звичайно, характерному спинному плавнику – високому, підтягнутому вгору. Всі плавники прозорі або мають жовтуватий відтінок, який плавно переходить у контрастну чорну окантовку по краях. Луска майже однотонна: вона зовсім небагато темнішає на спині та світлішає на черевці. Ще одна впізнавана риса акулячого балу – великі очі, які допомагають знаходити їжу в товщі води.

Акулячий балу – досить велика риба, в природі довжина її тіла може доходити до 35 см

Балу – досить велика риба. У природі вона виростає до 35 см, у неволі зазвичай росте до 25-30 см (залежно від розмірів акваріума). У поєднанні зі зграйним характером це багато в чому визначає умови утримання – барбусам необхідний просторий акваріум.

Цих риб не можна селити одинаками або парами. У зграї обов’язково повинно бути не менше 5 особин – інакше домінанти почнуть зачіпати слабких і проявляти агресію по відношенню до сусідів. Занадто маленька зграйка також стає причиною нервозності та хвороб.

Ареал проживання

До 2007 року вважалося, що акулячий балу в природі мешкає в басейні річки Меконг в Таїланді, але пізніше цю теорію вдалося спростувати. Батьківщина балу – Південно-Східна Азія, острів Суматра, Борнео і Малайський півострів.

Риба полюбляє чисту річкову воду, але може жити і в озерах. В основному займає середній шар води, але в пошуках їжі часто опускається на дно або піднімається до поверхні.

Догляд та утримання

Перше, що потрібно врахувати при виборі та облаштуванні «дому» для вашого нового жителя – його розмір. 30-сантиметрові особини, що збиваються у зграйки (які повинні складатися, мінімум, з 5 рибок) і досить активні, вимагають просторого акваріума. Для молодняку балу можна підібрати модель із ємністю 300 л, але краще відразу придивитися до 400-літрових (або навіть більше) акваріумів. Представники цього виду дуже люблять простір для плавання – тому акваріум повинен бути не просто великим, а й досить широким, з великою кількістю вільного місця.

Балу люблять жити в зграї. Якщо в ній менше 5 особин, рибки можуть стати агресивними і нервовими

Ще одна важлива вимога – наявність кришки. Балу досить полохливі (особливо на початку) й активні, а тому часто вистрибують з акваріумів, якщо ті не закриті.

Як прісноводна річкова риба, балу вимогливий до чистоти води та її насиченості киснем. Тому система фільтрації й аерації в акваріумі має працювати досить ефективно.

Якщо ви хочете забезпечити комфортні умови для життєдіяльності цих риб, постарайтеся підтримувати температуру води на рівні 22-28 °C, рівень pH, рівний 6.0-6.8, а також постійну жорсткість (GH) у межах 5.0-12.0 dGH. Міняти воду слід щотижня, на 1/4 або 1/3 об’єму.

Також не забудьте про освітлення – тим більше, що воно допоможе вам побачити всю красу сріблясто-дзеркальної луски.

Особлива увага балу буде потрібна в період адаптації, поки вони не звикли до акваріумного утримання. Упродовж місяця після придбання представники цього виду можуть лякатися раптової зміни рівня освітлення, різких рухів і нових для них умов. Відчуваючи стрес, вони часто намагаються вистрибнути з акваріума – або вдаряються об скло. Тому під час годування або прибирання намагайтеся звести стрес-фактори до мінімуму.

Під час облаштування акваріума подбайте про наявність вільного місця для плавання: уникайте пишних зарослей і великої кількості декору. Великі корчі біля стінки для декору і кілька жорстколистих рослин, що забезпечують рибкам укриття – цього набору цілком достатньо. Не вибирайте м’які та ніжні рослини – балу можуть пошкодити їх під час пошуку їжі. Найкраще з цими маленькими акулами сумісні анубіас, клінум, ехінодорус – стійкі та невибагливі.

Вибір субстрату не має особливого значення – балу не зачіпають його, коли шукають корм, але фахівці рекомендують темні види ґрунту – з естетичних міркувань. Дзеркальна луска балу виділяється на такому тлі найкраще.

Сумісність

Акулячий балу – велика, але миролюбна рибка. Вона легко уживається з будь-якими подібними за розміром сусідами.

Балу добре уживається з іншими схожими за розміром рибами

Краще, якщо інші риби в акваріумі будуть однакові або трохи більше барбуса – занадто дрібних рибок срібляста акула може сприйняти за їжу та із задоволенням з’їсти. Те ж саме стосується невеликих живородних риб.

Ідеальними компаньйонами для представників цього виду стануть інші різновиди балу. Не гірше вони співіснують із сомами, тетрами, райдужницями, расборами, мінорами та гурамі.

Погана ідея – селити цих риб із територіальними видами (такими, як цихліди) або, навпаки, занадто флегматичними – наприклад, скаляріями. В обох випадках менш активний вид буде відчувати себе в акваріумі незатишно, піддаватися нападам і хворіти.

Акулячий балу: годування

Природний раціон акулячого балу дуже різноманітний: черви, личинки комах, шматочки живих рослин, водорості. Як і більшість коропових, рибки дуже ненажерливі та постійно знаходяться у пошуках їжі.

Але незважаючи на прекрасний апетит, шлунок у рибок досить слабкий. Тому їм протипоказаний, наприклад, мотиль, який погано перетравлюється і може призвести до розладів травлення. Не варто забувати, що живий корм несе небезпеку зараження рибок інфекціями та паразитами.

Для повноцінного росту і розвитку акулячого балу краще зупинити свій вибір на високоякісних сухих кормах. Вони зручні в застосуванні, легко зберігаються, безпечні та збалансовані.

Акулячий балу підбирає їжу в товщі води, тому краще всього вибирати корм, який буде повільно опускатися на дно. Залежно від розміру рибок можна використовувати TetraMin Granules (для молодих особин) або TetraMin XL Granules (для дорослих риб). Гранули швидко розм’якшуються і повільно тонуть, тому ідеальні для риб, що харчуються в середніх шарах акваріума. Виготовлений корм із більш, ніж 40 компонентів і повністю задовольняє харчові потреби «акулят», підтримує імунну систему і забезпечує чистоту води завдяки зниженню відходів риб.

Щоб урізноманітнити раціон, гранули періодично можна міняти на поживні пластівці TetraMin або високоенергетичні чіпси для рухливих риб TetraPro Energy.

До 10% щоденного раціону акулячих балу повинна становити рослинна їжа. Часто для цього використовуються листя салату, шпинату, кульбаби. Однак подібні компоненти, на тривалий час залишені в акваріумі, можуть погіршити якість води. Краще підгодовувати рибок чіпсами з високим вмістом водорості спіруліни, наприклад, TetraPro Algae.

Не зайвим буде іноді побалувати рибок ласощами-желе з артемії – Tetra FreshDelica Brine Shrimps.

Годувати рибок найкраще 2-3 рази на день порцією корму, яка буде з’їдена за кілька хвилин.

Розмноження та розведення

Самці балу трохи більші за самок, а їхній живіт менш округлий (у період нересту це особливо помітно). Втім, ці відмінності не такі очевидні при акваріумному утримані – тільки в тому випадку, якщо ви точно знаєте вік особин. Тому серед акваріумістів вважається, що статевий диморфізм у даного виду виражений слабо. У зграї з 5-6 рибок може не виявитися жодного самця – або жодної самки.

Самці та самки у балу розрізняються слабо і неохоче розмножуються в неволі

Акулячий балу – риба, яку не так легко розводити в неволі, а в умовах акваріумного утримання це зробити ще важче, і головне обмеження – вільне місце. У зоомагазини цих маленьких акул постачають з рибних ферм, де самців і самок стимулюють до розмноження за допомогою гормонів.

Використовуючи такі гормони, ви можете спробувати розвести і своїх вихованців, але потрібно обов’язково дотримуватися кількох умов.

Для початку подбайте про резервуари для розмноження: в довжину він повинен бути не менше двох метрів, а за об’ємом – від 1 000 літрів і більше. Далі в нього потрібно відсадити одну статевозрілу самку та двох дорослих самців. Акулячий балу досягає придатного до розмноження віку після 4 років – це досить багато для акваріумних рибок.

Подбайте про те, щоб вода в акваріумі була трохи холоднішою, ніж зазвичай, а дно устеляв товстий шар Яванського моху – самиці балу він знадобиться, щоб метати ікру. Підберіть також особливий раціон: рослинна їжа для самки і тваринна, багата білком – для самців.

За один нерест самка здатна привести на світ до 10 000 ікринок. Потім дорослих риб треба відсадити до родичів – через 2 дня з ікринок почнуть вилуплюватися личинки, які швидко сформуються в мальків і будуть стрімко зростати при правильному годуванні живим пилом.